Нагадаємо, «День» у статті «Шокова «зажерливість» (№27) уже писав, що з переліку комунального майна в столиці зникають не лише книгарні та ринки, а й театральні осередки. На захист Будинку актора виступили видатні діячі культури зі зверненням до новообраного Президента України Віктора Януковича з приводу погрози КМДА ліквідувати цей культурний заклад. Саме на нового Президента як на охоронця культурної спадщини країни покладають свої сподівання столичні митці. Як повідомила провідний методист Будинку актора Ірина Коберник, раніше столичний центр культури вже звертався до поважних діячів нашої держави за захистом. Під час чергових погроз столичної влади виселити (фактично ліквідувати) Будинок актора листа зі зверненням по допомогу отримували колишні президенти Леонід Кучма та Віктор Ющенко. На те, що сьогоднішнє звернення до нового глави держави буде ефективним, сподівається керівництво столичного культурного центру.
«Театральна громадськість столиці вражена спробою київської міської влади фактичного знищення Будинку актора — єдиного в Україні базового мистецького осередку Національної Спілки театральних діячів України, — відмічається у відкритому листі. — Створений в тяжкі післявоєнні часи, Будинок актора завжди перебував у центрі мистецького життя столиці, на його сцені в різні часи виступали: народні артисти України А. Бучма, Н. Ужвій, О. Кусенко, М. Крушельницький, Є. Мірошниченко, А. Роговцева; представники російського мистецтва — М. Ульянов, К. Лавров, О. Єфремов, Т. Дороніна, А. Джигарханян; творчі колективи з США, Великобританії, Франції, Німеччини, Польщі, Чехії.
З 1981 року Будинок актора розміщується по вул. Ярославів вал, 7, обладнавши колишній кінотеатр для потреб театрально-мистецької установи та майже впродовж 30 років дбайливо опікуючи та утримуючи власним коштом зазначену унікальну історичну споруду.
Але сьогодні рішення Київради про фактичну ліквідацію Будинку актора шляхом виселення з приміщення, що стало рідною домівкою для акторів, режисерів, музикантів, художників всієї України, набуває ознак акту катастрофічного вандалізму та завдає непоправного удару для театрального життя країни.
Якщо ліквідація Будинку актора є сумним результатом дій старої влади — просимо терміново вжити заходів щодо виправлення ситуації; якщо ж це подають як ініціативу новообраної влади — це може набути вкрай негативного резонансу серед творчої інтелігенції нашої держави, оскільки Будинок актора — це повноцінний творчий організм, який надає повний спектр відповідних культурно-мистецьких послуг і мусить надалі продовжувати свою діяльність одного з найвідоміших центрів культурного життя столиці, адже на його сцені відбувається близько 400 заходів на рік — вистави, концерти, вернісажі. Виставки, бенефіси, творчі та ювілейні вечори, наукові конференції, майстер-класи, презентації часописів і книжок, репетиції, тощо».
Лист підписали: Лесь ТАНЮК, голова Національної Спілки театральних діячів України, народний артист України; Богдан СТУПКА, народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, художній керівник Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка; Михайло РЕЗНІКОВИЧ, народний артист України, народний артист Росії, генеральний директор і художній керівник Національного академічного театру російської драми ім. Л. України; Дмитро ГНАТЮК, Герой України, народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка; Анатолій АВДІЄВСЬКИЙ, Герой України, народний артист України, голова Національної Всеукраїнської музичної спілки; Раїса НЕДАШКІВСЬКА, народна артистка України, перший заступник голови НСТД України; Борис ОЛІЙНИК, Герой України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, голова правління Українського фонду культури, академік НАН України, поет; Вікторія МОСКОВЕНКО, директор Будинку актора.
«День» звернувся до мерії Києва, але «традиційно» чиновники столиці пообіцяли «розібратися і повідомити згодом громадськість»... А знаменитий співак і режисер Національно опери України Дмитро Гнатюк вважає: «Нам всім разом треба бити на сполох, аби захистити рідний театральний дім — столичний Будинок актора». «Шкода, що Ющенко не встиг допомогти... — говорить Гнатюк. — І хоча Янукович не театрал, але як голова держави він повинен почути поважних людей, які все життя працюють на ниві культури. Я підписав листа до Віктора Федоровича, бо надіюся на краще, а надія вмирає останньою»!
КОМЕНТАР
Олександр БРИГИНЕЦЬ, голова комісії КМДА з питань культури та туризму, депутат Київської міської ради:
— Будь-які дії, що відбуваються в Києві із закладами культури, завжди викликають стурбування. Очевидно, що так вже історично склалося — що не робила б київська влада, буде тільки гірше. Тому саме рішення не спрямовано проти культури, зважаючи на мотивацію, а викликане бажанням врятувати від руйнування саму будівлю, якій 108 років, і побудовану ще Владиславом Городецьким. Я звернувся з особистим листом до Олеся Довгого й попросив, щоб Київрада прийняла рішення, що це приміщення не буде перепрофільоване, і там залишиться заклад культури. По-друге, необхідно вже виділити кошти на ремонт приміщення. Будинок належить мерії, орендує його Будинок актора — згідно з Бюджетним кодексом, відповідає за будівлю той, хто його орендує. Виходить, що сам Будинок актора повинен ремонтувати своє приміщення, на це потрібно не менше 10-ти мільйонів гривень. Звичайно, що таких коштів у них немає. Як вихід, було запропоновано варіант помістити до цього приміщення муніципальну концертну організацію, яка буде займатися тією самою діяльністю, з тою відмінністю, що саме місто буде відповідати за збереження приміщення і ремонт. Щоб не виникало питань, що будинок можуть віддати ресторану чи іншому закладу, він має стати муніципальною структурою. Для цього потрібна згода Будинку актора — перейти з підпорядкування Спілки театральних діячів до муніципальної власності. Таким чином, Будинок актора буде міським, і кошти на ремонт виділятиме місто. Зараз вже створена робоча група з цього питання, і найперше, що ми плануємо — підготувати відкрите громадське слухання, на яке запросимо і акторів, і керівників, і людей, які відповідають за будівництво. Це для того, щоб знайти ту форму вирішення цієї проблеми, яка влаштує всі сторони. По-перше, ми хочемо зберегти культурний осередок, що не просто існував би цяткою на карті міста, а дійсно був би активно діючим елементом театрального життя столиці. По-друге, потрібно зберегти саму будівлю від руйнації, оскільки вона є унікальною і має більш ніж сторічну історію.
