Меджліс кримськотатарського народу і Російська громада Криму (РГК) мають протилежні точки зору щодо майбутнього Республіканського комітету у справах національностей і депортованих громадян АРК. Майбутній вихід на пенсію голови Рескомнацу Сервера Салієва спровокував інформаційне протистояння між регіональними політичними силами. Керівництво РГК заявляє, що не допустить призначення на цей пост кримського татарина. У Російській громаді наполягають, що з відходом С. Салієва його місце має зайняти представник іншої національної громади півострова, наприклад вірменської, болгарської або німецької. При цьому пропонується дві посади заступника голови Рескомнацу віддати представникам слов’янських етносів. Ця ситуація нагадує СРСР, в якому кадровий потенціал особистості залежав передусім не від професійних якостей, а від графи в паспорті з вказівкою національної приналежності.
У меджлісі стверджують, що кримські татари представлені в органах влади автономії непропорційно чисельності населення. Чисельність корінного народу в Криму коливається в межах 13,5%, при цьому кількість кримських татар задіяних в органах державної влади й місцевого самоврядування не відповідає даному відсотковому співвідношенню. В окремих структурах немає жодного співробітника кримського татарина, при цьому з боку меджлісу відсутні будь-які заяви про дискримінацію корінного народу на історичній батьківщині.
Позиція керівництва РГК була озвучена в заяві, оприлюдненій прес-службою організації. Зокрема, в ній йдеться про те, що «Рескомнац втратив моральне право представляти інтереси численних етносів Криму внаслідок багаторічної дискримінаційної політики щодо співробітників, які представляють інші національності, внаслідок якої майже 90% його чисельності становлять кримські татари». Єдиний вихід, який вбачається для вказаної структури як оптимальний — усунути кримських татар від керівництва Рескомітетом у справах національностей.
Керівник Постійної комісії Верховної Ради АРК з міжнаціональних відносин Ремзі Ільясов, який одночасно є заступником голови меджлісу, називає дані заяви «черговим психозом». На думку Р. Ільясова цілком логічно, що у відомстві, яке займається розв’язанням проблем депортованих, більшість становлять представники саме цієї категорії мешканців півострова
Діяльність комітету з тих або інших причин потрапила в поле зору ЗМІ. На адресу керівництва Рескомнаца з боку центральної влади автономії сипалися звинувачення в нецільовому використанні бюджетних коштів, «дискримінаційній» етнополітичній стратегії, надмірній концентрації уваги на проблемах капітального будівництва, що послабляло зусилля, спрямовані на гармонізацію міжнаціональних відносин в Криму. В лютому 2007 р. у кримському парламенті обговорювалося питання про позбавлення Республіканського комітету у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян права розпоряджатися бюджетними коштами, виділеними на капітальне будівництво.
Політичні експерти побачили в даних заявах спробу передвиборного «піару» з боку проросійських політичних сил автономії. «Російська громада, дійсно, таким чином вже починає передвиборну кампанію, розраховує привернути до себе увагу, зіграти на якійсь частині антитатарських настроїв, які існують в суспільстві», — прокоментував ситуацію кримський політолог Дмитро Омельчук.
Безсумнівно, меджліс докладе всіх зусиль, щоб зберегти існуючу кадрову розкладку в Республіканському комітеті у справах національностей. Передусім тому, що його керівництво не бажає втрачати рівень свого представництва в республіканських органах влади. Висуванець меджлісу на такій посаді — це, передусім, не фінансові потоки, на яких загострюють увагу опоненти, а можливість представницького органу кримських татар впливати на процес прийняття рішень в інтересах корінного населення.