Наступного тижня уряд розгляне питання безпеки на підприємствах вугільної галузі України. Про це вчора після засідання Кабміну повідомив прем’єр-міністр України Микола Азаров. Він доручив міністру енергетики та вугільної промисловості Юрію Бойку «принципово й жорстко» підійти до оцінки стану шахт та визначення відповідальності за безпеку людей. Тож, схоже, скоро інспекції різноманітних контрольних служб заглядатимуть у кожний куток українських шахт. Але чи стане від цього безпечнішим працювати шахтарям?
Так, але, найпевніше, лише частково. Бо до так званих копанок, де нелегально видобувають вугілля, руки перевіряльників навряд чи дотягнуться.
Втім, у цьому напрямі, якщо вірити офіційним звітам, робота також ведеться. За даними відділу зі зв’язків із громадськістю Головного управління МВС України в Донецькій області, на які посилається УНІАН, за сім місяців 2011 року на Донеччині міліція вилучила понад 750 тонн незаконно видобутого вугілля. За цей час правоохоронці в «копанках» знайшли та вилучили пересувні електростанції, компресори, лебідки. Всього — 85 одиниць різноманітного устаткування та ще п’ять одиниць автотехніки. Також у повідомленні згадано, що за цей рік міліція знайшла 55 організаторів «копанок», двоє з яких були керівниками державних підприємств.
Сьогодні, розповідає «Дню» заступник директора Донецького філіалу державного підприємства «Регіональні електричні мережі» Дмитро Іткін, приблизно 15 — 20% всього вугілля на ринку (або майже мільйон тонн) — це продукт діяльності «копанок».
Тож проблема масштабна і вирішити її непросто. Її коріння має соціально-економічний характер, каже експерт. Нелегальні копальні виникають, як правило, після закриття в містах та селах бюджетоутворюючих легальних шахт, продовжує Іткін. За його словами, закриття шахт обертається для шахтарів-професіоналів величезним шоком, тому вони стають дешевою робочою силою для бізнесменів, які наживаються за рахунок «копанок». «Копанки» бувають різні, продовжує він. Є просто «дірки» в землі, в яких вугілля видобувається на глибині до 100 метрів без дотримання жодної техніки безпеки, каже він. А бувають й такі, що виникають на базі шахт, які проходять процес закриття, але мають вугільні запаси ще на 50 — 60 років, продовжує експерт.
Але хоч які б різновиди «копанок» були, додає незалежний експерт з питань енергетики Володимир Саприкін, з ними треба боротись. Адже на них не дотримуються вимоги техніки безпеки, тож життя людей постійно в небезпеці. І цей ризик значно вищий, ніж на легальних шахтах, говорить експерт. Крім того, з такого «добра» бюджетна скарбниця не отримує й копійки.
Доки влада не вирішить проблему зайнятості населення у вугільних регіонах, де закриваються шахти, доти «копанки» виникатимуть у нових місцях, а сама проблема стане завуальованою, проте так і лишиться не вирішеною, підсумовує Іткін.
