Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Хто ж визначає «обличчя» міста:

сорок тисяч чи 80 осіб?
11 липня, 2000 - 00:00

У суботу ввечері у Львові представники УНА- УНСО на мітингу-реквіємі, присвяченому сороковинам Ігора Білозіра, вимагали смертної кари для вбивць композитора. Після мітингу близько 80 найбільш активних його учасників пройшли вулицями міста до могили І.Білозіра, скандуючи час від часу: «Геть москалів зі Львова» та «Смерть вбивцям Ігора Білозіра», повідомляє Інтерфакс- Україна. Але чи є це справжнє «лице» Львова? Адже ніхто не робить висновки про всю Москву за мітингами баркашовців та лимоновців. І «лице» львів’ян швидше могли презентувати ті 40 тисяч — і молоді, і представників середнього та старшого покоління, які зібралися на стадіоні «Україна» і для яких ім’я Ігоря Білозіра назавжди пов’язано з українською піснею.

Саме вона — українська пісня, заради якої творив майстер, — стала головною дійовою особою вечора пам’яті композитора. Пісні Білозіра прозвучали у виконанні як відомих колективажав, ніхто не бив шибки, ніхто не казав : «Москалі приїхали», а навпаки — тільки увага і допомога в роботі.

І, по-друге, мені здається, що нам — тим, хто транслював концерт, тим, хто його організовував, і тим, хто брав у ньому участь, — вдалося зробили не концерт-поминки, а життєствердну акцію-продовження. Усі гості нашого прямого ефіру говорили про сьогодення і майбутнє. Це відбувалося неформально, яскраво, із живими вогнями на сценi — символом того колективу, з яким він довгий час працював — ансамблю «Ватра». Після концерту прямо зі стадіону ми ще півтори години вели пряму трансляцію «Доброї ночі, Україно». Я робив інтерв’ю з учасниками, в ефір йшли матеріали, підготовлені знімальною групою менш ніж за добу перебування у Львові. Зривів не було. Білозір сам львівянин, усе життя мешкав у цьому мiстi, тут пройшов концерт його пам’яті і не дивно, що і нам всім тут добре працювалося. вів та виконавців — «Ватри», «Кобзи», Оксани Білозір, Миколи Мозгового, Олександра Пономарьова, Тараса Чубая, — так і молодих львівських виконавців. Так здійснилася мрія Ігоря зібрати на єдиний музичний «сейшн» усіх співаків, які коли-небудь виконували його пісні. Кошти від концерту пам’яті підуть на пам’ятник композитору та на опрацювання його творчої спадщини. На рахунок фонду імені Ігоря Білозіра будуть перераховані також і кошти одеситів та киян, які приєдналися до цієї акції. Трансляцію концерту зі Львова вела телерадiокомпанія «Ера». Про те, як відбувалася акція, ми попросили розповісти безпосереднього учасника події, ведучого прямого ефіру Василя КЛИМЧУКА, генерального продюсера ТРК «Ера»:

— Ідея проведення концерту пам’яті належить родині Білозір. Відома львівська співачка Руслана опікувалась цією акцією , і саме вона звернулася до ТРК «Ера» та Першого Національного організувати трансляцію. Так вся Україна змогла побачити це досить потужне дійство, яке сильно відрізнялося від того, що ми звикли бачити на наших екранах в останні роки, адже звучала традиційна українська естрада. Під час концерту сам для себе відкрив дуже багато в цій музиці, особливо з точки зору її якості, якості поезії. І вважаю, що на сьогоднішній день творчість Ігоря Білозіра та Володимира Івасюка була фундаментом, на якому тримається надбудова сучасної української естради. У нашій трансляції нам вдалося обійти дві великі проблеми. Перша — це проблема, яку можна назвати «Смерть москалям». На власному прикладі ми впевнилися, що у Львові її просто немає. На концерті ми бачили порядну, інтелігентну публіку, яка дуже тепло реагувала. Саме місто охайне, написів на будинках та хлопців у камуфляжних костюмах не бачив. Нам ніхто не за

Олександра ЛАВРIНЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: