Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Художества» Тамари Прошкуратової

3 листопада, 2005 - 00:00
НАТХНЕННЯ ДЛЯ ДЕЯКИХ СВОЇХ КАРТИН ТАМАРА ПРОШКУРАТОВА, ЗА ЇЇ ВЛАСНИМ ЗІЗНАННЯМ, ЧЕРПАЛА ВІД СВОЇХ ОДНОПАРТІЙЦІВ / ФОТО ЛЕОНIДА БАККА / «День»

Різноманітні виставки у кулуарах Верховної Ради України вже стали звичним явищем. Однак та, що експонується там нині, — незвичайна. Це — виставка вишитих хрестиком картин авторства народного депутата, члена Соціал-демократичної партії України (об’єднаної) Тамари Прошкуратової. В експозиції — вишиті квіти та пейзажі. Як говорить пані Прошкуратова, цією виставкою вона хоче привернути увагу своїх колег-депутатів до прекрасного і трішечки відійти від політичних негараздів. Оскільки сама автор не дає назви своїм картинам, то друзі та колеги порадили назвати виставку просто — «Заквітчане дозвілля».

Вишивати хрестиком Тамару Сергіївну навчила бабуся, коли їй було 5- 6 років. Однак тоді майбутній політик більше переймалася малюванням та написанням віршів. Вишивала хіба що невеличкі серветочки та рушнички. Каже, що серйозно займатися вишивкою почала тоді, коли стала народним депутатом. Як людина, зайнята активним політичним життям, час для улюбленого заняття знаходить лише вночі. «Це і є моїм відпочинком, — говорить співрозмовниця «Дня». — І хоча вишивка — робота копітка, однак приносить величезне задоволення».

Усього в колекції Тамари Прошкуратової, якщо не брати до уваги ті роботи, які вона вже подарувала, можна нарахувати близько п’ятдесяти картин. Найулюбленішою з них майстриня називає вишитий букет соняхів. Водночас зізнається, що ще ніяк не наважується взятися вишивати тварин і людей. Каже, що складно: легко можна порушити пропорції обличчя і зросту. А вишиті портрети взагалі називає вершиною творчості. Та, схоже, після спілкування з журналістами та депутатами, вона все ж таки зважиться ризикнути. У такому разі, за словами Тамари Прошкуратової, на полотні буде не якась конкретна людина, а абстрактний образ.

Певне, народним обранцям доречніше б було більше уваги приділяти подібним ініціативам і відкривати суспільству свої приховані таланти, аніж встрявати в бійки та застосовувати «непарламентські» методи.

Юлія КАЦУН, «День»
Газета: 
Рубрика: