Коли мова заходить про розвиток підприємництва на Сумщині, перше, що спадає на думку, — вдатися до офіційної статистики. Вона виглядає досить непогано, принаймні у порівнянні з показниками кількарічної давності. Лише протягом минулого та позаминулого років кількість малих та середніх підприємств в області збільшилася майже вдвічі, досягнувши 5612 одиниць, кількість працівників на них, у свою чергу, зросла майже в 1,4 раза. Всього ж у галузі малого та середнього бізнесу в регіоні тепер зайнято 48 тисяч чоловік, що становить майже п’яту частину всіх працюючих. Здавалося б, така позитивна динаміка, до того ж характерна для країни в цілому, дає підстави говорити про інтенсивність розвитку сектору економіки, визнаного сьогодні пріоритетним. Однак є й інша статистика. Скажімо, за кількістю малих підприємств на тисячу чоловік населення, як і за їх внеском у виробництво ВВП, Україна поки що значно відстає не тільки від розвинених країн, але й від інших держав із перехідною економікою, колишніх сусідів по соцтабору. Фахівці відзначають процеси здрібнення та фрагментації у сфері бізнесу, збільшення кількості суб’єктів малого підприємництва за рахунок зростання кількості фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, а не власне підприємств.
Сумщина — не виняток. Переважну частину бізнесменів тут складають ті, хто торгує на ринку. У той час, як потенційні можливості багатьох галузей — скажімо, сфери послуг, чи того ж таки зеленого туризму, — залишаються майже або й зовсім незадіяними. Не дуже охоче змінюють «риночники» й свої торговельні палатки на більш-менш цивілізовані приміщення. Тому ринок у значенні базар вочевидь існуватиме ще довго.
«Підприємництво не може розвиватися стихійно, потрібно його виводити на якісно новий рівень, — вважає заступник міського голови Сум Олександр Папусь, людина зі значним особистим досвідом підприємця. Тривалий час він очолював Сумське територіальне відділення Асоціації платників податків України, тож проблему знає, як-то кажуть, зсередини. З приходом нового мера Сум Володимира Омельченка ще одну посаду — начальника управління з питань розвитку підприємництва та інвестицій Сумської міської ради — теж посів колишній громадський діяч Юрій Думанчук. Спілкуючись із журналістами під час засідання обласного прес-клубу реформ, обидва відзначали пасивність та низьку компетентність людей, котрі займалися «бізнесовими» питаннями до цього. «Позиція була така: для чого щось робити, якщо цього можна не робити? Звідси — інертність у прийнятті рішень, відсутність у місті єдиної системи розвитку підприємництва...» Щодо останнього, то над заповненням прогалини вже почали працювати. Одним із найперших своїх завдань щойно створена при міському голові координаційна рада визначила розробку стратегічного плану розвитку Сум. Він, очікується, має позитивно позначитись на залученні інвестицій, яких так потребує підприємницька галузь. Адже, надаючи кошти, інвестор прагне бачити перш за все перспективу їх повернення. Покликані сприяти закріпленню позитивних тенденцій у сфері малого та середнього бізнесу також обласна та регіональна програми розвитку підприємництва на 2003—2004 роки, для реалізації яких передбачено 230 млн. гривень.
Про такий безперечний плюс, як створення «єдиних вікон», котрі дозволяють значно спростити й пришвидшити процес отримання дозволів на здійснення підприємницької діяльності, хотілося б сказати окремо. Переваги такого підходу найкраще розуміють ті підприємці, які свого часу пройшли всі етапи реєстрації, набігавшись по різних конторах. Однак «єдиних вікон» на Сумщині поки що занадто мало, аби вони могли суттєво вплинути на загальну ситуацію. Доводиться констатувати той факт, що питома вага надходжень від малого та середнього бізнесу до бюджету області, порівняно з іншими регіонами України, залишається дуже скромною: 12%. Вкотре перелічувати перешкоди, що гальмують просування вперед, — справа невдячна. Запитайте про них самих бізнесменів: найбільше, ймовірно, дістанеться неврегульованості податкової системи та органам місцевого самоврядування, які не завжди охоче прислуховуються до голосу підприємців, а інколи й створюють штучні перешкоди для їхньої діяльності Проте є ще один бік медалі. Не можна не погодитись із словами Олександра Папуся, що позитивного результату годі чекати без співпраці влади, бізнесових структур і громадських організацій, співпраці не декларованої, а справжньої.
Але щодо приватного сектора, то поки що говорити про його активність, принаймні на Сумщині, зарано. Показовий хоча б такий приклад. «Прагнучи залучити до роботи в управлінні з питань розвитку підприємництва та інвестицій Сумської міської ради людей ініціативних і кваліфікованих, — розповідає Олександр Папусь, — ми, природно, звернулися насамперед до громадських організацій, які покликані захищати інтереси підприємців: з’явилися нові можливості реально впливати на ситуацію. Однак їх, реально діючих НДО, зовсім мало. Нам довелося зіткнутися зі справжньою кадровою проблемою, вакансії в управлінні є й досі».
Ні для кого не секрет, що громадські організації нерідко створюються під якийсь конкретний проект, в дійсності існуючи тільки на папері. От і виходить, що насправді працюють скрізь одні й ті ж самі люди: чи треба пролобіювати рішення органів місцевого самоврядування, чи то провести акцію в школі, чи надати благодійну допомогу. Тим часом, як громадські об’єднання можуть і повинні слугувати дієвим елементом підтримки підприємництва, захисту інтересів своїх членів. До розуміння цього прийшли поки що далеко не всі. Але винятки, зазвичай, є. Скажімо, Рада підприємців міста Суми, котра об’єднує якраз такі «живі» організації. «Ми починали працювати з 20 осіб, —розповідає її керівник Лариса Губська. — Тепер нас сотні, будуть і тисячі. Прагнемо вийти на серйозний рівень, щоб до нашої ради увійшли також асоційовані члени — громадські об’єднання за професійною спрямованістю. Адже ні архітектори, ні аудитори, як і переважна більшість інших фахівців, у нас поки що не об’єднані».
Там, де не сповідують принцип «моя хата скраю», переваги й силу громадського руху вже оцінили. Хоча б у тому ж Тростянці Сумської області, де створено Спілку підприємців району. Організація співпрацює з конкретними донорами, при ній створено фонд підтримки підприємництва, і вже є конкретні приклади успішного захисту інтересів підприємців. Так, вдалося відстояти свою правоту перед податківцями, які мали претензії щодо правильності проведення підприємцями касових операцій. У результаті ініційованої підприємцями і здійсненої обласними фахівцями перевірки, районні податківці були притягнуті до відповідальності за свої неправомірні дії.
Словом, ілюструючи позитивну динаміку щодо розвитку підприємництва на Сумщині, неважко знайти й позитивні приклади. Рух вперед, безумовно, відбувається. Однак, беручи до уваги той факт, що курс на перехід до ринкової економіки проголошено досить давно, мимоволі думається, що «хвороба росту» дещо затяглася. Невдовзі пояснювати власну недалекоглядність чи пасивність особливостями перехідного періоду (і це стосується не тільки сфери бізнесу) стане ще важче.
