За даними дослідження, проведеного соціологічною і маркетинговою службою "СОЦІС-Геллап" лише 13 відсотків з опитаних 1200 осіб, які представляють основні соціально-демографічні категорії населення України, вважають, що приватизація проводиться в інтересах громадян України.
Але одна справа приватизувати земельну ділянку в селі, на піщанику чи глині, де під`їзних доріг немає, де за браком техніки новоявленому фермерові доводиться заплатити 200 грн., щоб зорати тільки 1 га землі. Інша справа - приватизувати у місті. Наприклад, у центрі Києва, де 1 га землі коштує близько 100 тис. грн.
З такою проблемою зіткнувся й Едуард Іванович Сохань - інвалід Радянської Армії ІІ групи з порушеними функціями опорно-рухового апарату. Ще 1972 року рішенням виконкому Дарницької райради Києва йому біля будинку, де він мешкає, надали дозвіл на установку гаража з планом прив`язки та розміщення (погоджений з Управлінням в справах будівництва та архітектури). Впродовж двадцяти п`яти років проблеми щодо користування земельною ділянкою, на якій побудовано гараж, не виникало. Коли на землю почали зазіхати найрізноманітніші організації та установи, Едуард Іванович вирішив її приватизувати. Ось тут-то і почалися тяганина і зволікання. Вже рік інвалід звертається в інстанції міськадміністрації, до управління у справах інвалідів Міністерства соціального захисту з проханням видати йому "Державний акт на право приватної власності на землю" або роз`яснити ситуацію - чому це не можна зробити. У відповідь - "земля громадянину Соханю не надавалась, а було лише дозволено розмістити на землі автогараж, якого сьогодні пропонується розібрати і перенести". Тільки куди?
Ігнорується Закон України про основи соціальної захищеності інвалідів, у якому місцевим радам доручається забезпечити виділення земельних ділянок інвалідам із захворюванням опорно-рухового апарату під будівництво гаражів поблизу місця їх проживання. Двояко тлумачиться постанова Верховної Ради України про прискорення земельної реформи та приватизації землі від 13 березня 1992 р., у якій чорним по білому написано про передачу в приватну власність громадянам земельних ділянок, якими вони користувались за станом на 15 квітня 1992 р.
За офіційними даними близько 12 млн. громадян України мають право на приватизацію земельних ділянок, які знаходяться в їхньому користуванні. Але право - річ формальна: може набрати чинності при певних умовах і обставинах, а може й ні.
