Вже не знаю, скільки в світі діє музеїв і виставок воскових фігур, крім знаменитого лондонського музею якоїсь мадам. Але з учорашнього дня така виставка з'явилася й у столиці України. Поки що невелика — два десятки скульптур. У експозиції представлено зображення видатних особистостей радянської історії, до якої ми мали безпосереднє відношення майже протягом усього віку, що минає. Райкін-старший, за словами присутніх на відкритті виставки представників старшого покоління, вийшов «як живий», так само й Микита Хрущов, який мирно влаштувався у своїй українській вишиванці поруч із френчем Йосипа Віссаріоновича й піджачком Ілліча. «Як живі» виглядали й ті, хто, на жаль, вже пішли від нас — Цой, Тальков, Папанов, а Льовушка Ді Капріо був узагалі «живішим за всіх живих».
Організували виставку кияни — батько й син Євген і Олексій Сажини. За словами останнього, котрий є головним натхненником акції, скульптури було придбано на гроші самих Сажиних (конкретні суми виявилися комерційною таємницею) у російських майстрів. Втім, у Києві також є фахівці, котрі володіють складним умінням створення воскових фігур. У планах організаторів виставки — презентація скульптур діячів новітньої української історії (названо було першого й другого, він же третій, президентів, а також товаришів П. Симоненка, Н. Вітренко «і, можливо, інших»). Питання тільки в сприянні влади — для початку треба хоча б постійне приміщення з мінімальними умовами. Та й створення скульптур — справа складна (до речі, вони не зовсім воскові: з воску робляться тільки руки й обличчя, волосся імплантується справжнісіньке, а решта — це типовий манекен). Хтось має й одяг шити — не завжди той, кого зображують, подарує свій, як це зробили, наприклад, Валерій Леонтьєв і Андрій Макаревич.
