Україна підбиває перші підсумки використання публічної електронної карти земель, яка почала працювати з 1 січня 2013 року. Учора про них у Кабміні звітував голова Державного агентства земельних ресурсів (Держземагентства) України Сергій Тимченко.
«Завдяки автоматизації громадяни платитимуть менше. Адмінпослуги (реєстрації земельної ділянки. — Авт.) подешевшають майже на 30% (із 255 грн до 184 грн. — Авт.). Відповідну постанову уряду буде опубліковано найближчими днями», — запевнив він. Нагадаємо, що з 1 січня 2013 року змінився й порядок реєстрації прав на землю, бо її віднесли до категорії нерухомості. Тож тепер реєстрацією землі займається не лише Держземагентство, а й Мін’юст (Укрдержреєстр). Органи земельних ресурсів реєструють ділянки в кадастр, надаючи їм кадастровий номер, відкривають поземельну книгу, здійснюють реєстрацію обмежень (водоохоронні зони, лінії електропередач, газопроводи) і безплатно видають виписки з кадастру. А Укрдержреєстр дістав повноваження реєстрації прав власності та постійного користування землею, а також договорів оренди.
У публічній карті міститься інформація про земельні ділянки: її межі та розміри, форми власності й цільове призначення. Також указано кадастровий номер наділу. Однак персональних даних власників або орендарів землі у відкритому доступі немає, бо це суперечить закону про захист персональних даних.
«Оце й погано, що немає такої інформації. Адже земельний кадастр повинен відповідати на запитання, хто і чим володіє в країні. Український прообраз кадастру не дає відповіді на ці важливі запитання через закон про персональні дані. Хоча відмовитися від нього в цьому разі треба було б обов’язково», — говорить «Дню» керівник інформаційно-ресурсного центру «Реформування земельних відносин в Україні» Максим Федорченко. На його думку, дані про реальних власників мають бути відкритими, бо Україна перебуває на передових місцях у рейтингах корумпованих країн. Тому земельним відносинам потрібна максимальна прозорість та відкритість, каже він. На його переконання, немає сенсу в такому захисті даних ще й тому, що завдяки тій таки корупції можна з-під поли купити будь-яку базу даних.
Схоже, думають над зміною цього пункту й у Держземагентстві. Тимченко пообіцяв, що найближчим часом виступить з ініціативою, щоб закон про захист персональних даних у випадку з земельними ділянками не діяв. «Я вважаю, що закон про персональні дані на публічній кадастровій карті працювати не повинен. Громадяни мають право знати всю інформацію про земельні ділянки, зокрема й дані про їхніх власників», — сказав він.
Якщо депутати підтримають таку ініціативу, каже Максим Федорченко, то це допоможе позбутися корупції в земельних відносинах.
