Після трагічного інциденту за участю українського баркаса й російського прикордонного судна відкритими залишається багато питань (нагадаємо, «День» писав про подію в № 125 від 18-19 липня). Що сталося в морі й хто винен у зіткненні? Чи були адекватними заходи росіян щодо порушників, якщо порушення було? У якому стані сьогодні рибне господарство України?
Станом на 22 липня було знайдено тіла всіх чотирьох рибалок, загиблих унаслідок зіткнення катера берегової охорони Прикордонної
служби РФ і українського баркаса. «Станом на сьогодні ми можемо говорити, що загинуло чотири громадянина України в результаті цього інциденту, один перебуває в лікарні. Його стан здоров’я стабільний», — повідомив директор Департаменту інформаційної політики МЗС України Євген Перебийніс, передає УНІАН. «Порушено кримінальні справи, як у Росії, так і Маріупольською прокуратурою в Україні. Ми чекаємо, що російські й українські правоохоронні органи спільно розслідуватимуть цей інцидент, обмінюватимуться інформацією для забезпечення об’єктивного двостороннього розслідування», — сказав Євген Перебийніс.
Нагадаємо, що стаття, за якою порушено кримінальну справу, — порушення правил кораблеводіння. Наразі справа перебуває на стадії розслідування. Є кілька версій щодо причини зіткнення. Зокрема, жителі Новоазовського району дотримуються думки, що російські прикордонники здійснили навмисний наїзд. Андрій НЕЛИПА, глава громадської організації із захисту водних ресурсів у Донецькій області, таких висновків не робить. Він зазначає, що це не перший випадок зіткнення українських і російських суден. На його думку, відповідь на це запитання має дати міжнародна комісія на чолі з Агентством рибного господарства України, яка якраз відповідає за промислову риболовлю.
«Рибалки, як українські, так і російські, порушують водне законодавство й не дотримуються правил. Вони перетинають кордон у пошуках улову. У цьому випадку ми маємо говорити про те, чи були це нелегальні рибалки й чи дійсно вони перетинали кордон без дозволу», — коментує він. На його думку, цей інцидент — наслідок неправильної політики держави щодо водних ресурсів. «В Україні 63 тисячі водоймищ і виходи у два моря. Це колосальні ресурси. У той же час наші рибалки готові перетинати кордон у пошуках риби, а це означає, що наші браконьєри вже вичерпали наш ресурс», — продовжує він. На думку Неліпи, промислове рибальство вже вичерпало себе. Україна має переходити на новий рівень — аквакультуру, мають створюватися інноваційні підходи до риболовецького господарства. Спроби вже роблять. 1 липня цього року набрав чинності закон про аквакультуру. Це може стати лише першим кроком до розв’язання цієї проблеми. Інше питання — виконання цього закону й чітке дотримання правил.
«Ми користуємося водними ресурсами, абсолютно не вкладаючи в них нічого. Це неправильний тип поведінки. Наша організація виступає за нові форми й модернізацію галузі. Браконьєрство й подібний промисел несуть у собі як екологічну, так і економічну загрози для держави й довкілля. Якщо ми хочемо змінити ситуацію, слід дотримуватися закону», — вважає Неліпа.
