Найбільше претензій було до тіньової приватизації, яка минулого року набула небачених масштабів. За борги з молотка в обхід офіційних тендерів було продане майно, ринкова вартість якого порівнюється з сумарним річним об’ємом приватизації через Фонд держмайна — понад 2 мільярди гривень. Одночасно більшість об’єктів йшли у приватні руки на аукціонах за цінами, у декілька разів нижчими за номінальну. При цьому в ФДМ часто не мали повної інформації про запущені процедури банкрутства, оскільки система звітності директорів держпідприємств перед Фондом не працює.
Цікаво, що організаторами тіньових схем цілком могли бути і директори підприємств, що продаються за безцінь з молотка. І хоч Генеральна прокуратура поки не завершила розслідування жодного торішнього скандалу навколо тіньової приватизації, німецькі експерти звернули на це увагу. У своїх висновках, переданих у МВФ та Світовий банк, вони акуратно зазначають: «Немає підстав стверджувати, що керівництво держпідприємств не бере участі у доведенні їх до банкрутства». Як доказ, наводиться той факт, що у податкову заставу для подальшої реалізації на відкритому аукціоні насамперед вносяться не будинки культури чи бази відпочинку, а виробничі потужності. Як найбільш показові приклади тіньової приватизації експерти згадують «Слов’янський содовий завод», «Кримський содовий завод», «Одесаобленерго», Білоцерківський шинний завод «Росава», «Південний машинобудівний завод», «Донбасенерго».
Як прості та дієві ліки проти тіньової приватизації німці пропонують призначити ФДМ ексклюзивним продавцем державного майна, у тому числі і на аукціонах за борги. Таким чином передбачається вирішити хоч би проблему занижених цін, за якими найбільші підприємства йдуть з молотка. Досі реалізацією держмайна за борги займалися Податкова адміністрація, а також Міністерство юстиції через дочірню компанію «Укрспецюст». Але ні та, ні інша структури не мають чітких стимулів для продажу держмайна за якнайбільш високою ціною. Хіба що «Укрспецюст» отримує 5% від суми операції, але прозорість продажу через Міністерство юстиції (з оцінкою та продажем протягом декількох днів і публікацією оголошення про аукціон у сумнівній пресі) викликає запитання. Іншими словами, немає гарантій, що деякі фахівці «Укрспецюсту» не співчувають тіньовій приватизації. З цього приводу, до речі, зараз і веде слідство Генпрокуратура, що стало причиною цілої хвилі звільнень спочатку у Мінюстиції, а потім і в «Укрспецюсті».
Проте, голова ФДМ Олександр Бондар досить скептично оцінює перспективи реалізації пропозиції німецьких експертів. «У нас дуже багато бажаючих продавати держмайно, і цим правом вони, звичайно, нікому поступатися не збираються. Я розумію логіку пропозиції німецьких консультантів, але враховуючи інтереси різних відомств в уряді, шансів майже немає», — говорить Бондар. Глава Фонду вважає, що зараз, поки буде діяти мораторій на відчуження держмайна через суди, треба постаратися прийняти декілька законів, які б перекривали основні схеми тіньової приватизації. Одночасно Бондар упевнений, що в парламенті декілька дуже впливових політичних груп не зацікавлені у швидкому вирішенні цієї проблеми.
Висновки німецьких консультантів були направлені до МВФ та Світового банку, і не виключено, що надання ФДМ виняткового права на продаж держмайна стане одним з умов подальшого кредитування України цими організаціями. У нинішньому році уряд буде готувати нову програму приватизації. Безумовно, і МВФ, і Світовий банк як лобісти інтересів міжнародного капіталу, намагаються вплинути на зміст цього документу. Іноземним інвесторам вигідно, щоб продаж великих українських заводів здійснювався на публічних аукціонах. У реалізації тіньових схем вони спочатку неконкурентні, хоч би тому, що не мають історичних зв’язків з місцевою владою, і, грубо кажучи, не знають, кому який хабар потрібно дати. Отже, враховуючи наявність бізнес- інтересів практично у всіх фракціях як нинішнього, так, безумовно, і майбутнього складу парламенту, не складно спрогнозувати гарячу дискусію навколо програми приватизації. І війна за право «продавати Батьківщину», очевидно, стане головною темою цієї дискусії. Якщо дискусії будуть переростати у політико-фінансові скандали, то падіння ціни на українську власність продовжиться.
