Учора, вдруге за першу декаду грудня, засідала Рада Національного банку України — конституційний орган, покликаний визначати грошово-валютну політику країни. Щоправда, вчорашнє засідання позначене вже як планове та присвячене підсумкам роботи банківської системи й економіки загалом за одинадцять місяців. До нього генеральний економічний департамент НБУ підготував довідку з безліччю цифр і діаграм, що ілюструють усілякі позитивні підсумки 2004 року... На жаль, тепер вона годиться лише для того, щоб доводити, що до останнього часу для того, що сталося з нашою економікою, не було об’єктивних причин.
Утім, одразу після засідання Ради її голова Анатолій Гальчинський і голова Нацбанку Арсен Яценюк провели спільну прес-конференцію, явно спрямовану на те, щоб заспокоїти громадян, звиклих до взаємовигідної співпраці з банківськими установами, але наляканих деякими сигналами, що надійшли з банкоматів, котрі швидко спустошували. Як заявив Гальчинський, останнім часом з’явилися «чіткі ознаки ослаблення негативних тенденцій, припинення спаду та появи певних позитивних ознак на грошово-валютному ринку». Зі слів фінансиста, «траєкторія униз зупинилася й сьогодні є позитивні ознаки». Це він пояснив своєчасними та грамотними діями правління НБУ.
При цьому голова Ради НБУ повідомив також про те, що цей орган, попри заперечення з боку банкірів, припинив намір Нацбанку лібералізувати процес підживлювання комерційних банків грошима, який протягом останніх десяти днів по суті забезпечив вищеназвані успіхи та встановив верхній кордон рефінансування. Як повідомив Гальчинський, якщо в основних напрямах грошово- кредитної політики на 2004 рік передбачалося, що грошова база виросте на 151—156%, то зараз грошова стеля (можливості нарощування рефінансування) знижена до 134—140%. Цю неоднозначну акцію Ради НБУ слід сприймати як антиінфляційну...
Разом із тим їй можна дорікнути в певній недалекоглядності. Чи варто було в цей момент публікувати прогноз, згідно з яким інфляція в країні до кінця року досягне 12% (грудень до грудня 2003 року)? Чи добре продумали головні банкіри країни наслідки цього кроку? Принаймні експерти «Дня» в цьому вельми сумніваються. Ще гострішу реакцію викликали в них прогнози «радників» стосовно темпів зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) й інфляції на наступний рік. ВВП виросте, на думку Ради НБУ, на 6—7, а інфляція становитиме 8,5—9,5%. Це негативне співвідношення заздалегідь закладає зниження життєвого рівня населення та створює величезні труднощі для бюджетного процесу 2005 року. У наявних проектах бюджету передбачався 30-відсотковий приріст доходів і витрат... Високий прогноз інфляції вказує на намір побудувати доходи бюджету за рахунок інфляційного податку, який має сплатити населення та бізнес. Країну, можливо, знову хочуть повернути на десятиріччя назад?
