Учора в Криму, в Лівадійському палаці, відомому в світі як літня резиденція Романових, дача Сталіна й місце проведення ялтинської конференції 1945 року, Президент України Леонід Кучма зустрівся з творчою інтелігенцією. Тут-таки відбулася церемонія вручення нагород працівникам культури, освіти й охорони здоров'я.
Лівадійський палац і його розкішний парк, доріжками якого свого часу гуляли Микола Другий, Сталін, Черчиль і Рузвельт, працювали у звичайному режимі. Відпочиваючі й екскурсанти почувалися цілком розкуто під пильними поглядами груп "курортників у цивільному", котрі розсипалися під реліктами. Працівники палацу виявилися народом незакомплексованим і веселим. Якийсь працівник кричав колезі на майданчику перед входом: "Куди всі поділися? Зраділи, що можна не працювати?" Пані згори меланхолійно відказала: "А вони зображають інтелігенцію!"
Біля дверей, за які журналістів пропускали через рамку-металошукач, я запитала: "Цю штуку сьогодні привезли?" Працівниця підняла брову: "Ні, ця штука від Миколи Другого залишилася".
Коротше, атмосфера була неформальною. Такою ж вона залишалася й згодом, коли в невеличкий зал увійшов Президент із дружиною та супроводжуючими їх "кримськими особами".
- Добридень, дівчата, - сказав Леонід Данилович, звертаючись до жіночої частини залу й обережно потискаючи руки 80-річній мисткині Валентині Петрівні Цвєтковій. Її картини прикрашали зал, і Президент уважно їх оглянув.
Заслужена художниця дістала звання "народної" й від щирого серця дякувала Президентові "за таку честь". Професор Сімферопольського держуніверситету Олександр Сташков, також удостоєний почесного звання, зізнався Президенту: "Я - шанувальник вашого політичного таланту". Ректор індустріально-педагогічного інституту Февзі Якубов дякував Кучмі від імені репатрійованих. Коротше, всі були задоволені й пішли пити чай із Президентом тет-а-тет, без преси. Там, мабуть, ішлося про конкретні потреби вдячних представників освіти, охорони здоров'я і творчої інтелігенції.
