Перші п’ять турів національного чемпіонату поки що не дають нудьгувати уболівальникам. Знаючи, що саме в перших матчах закладається фундамент подальшої турнірної стратегії, команди відчайдушно борються за кожне очко, i в пiдсумку несподівані результати вже нікого не дивують. Пройдений турнірний шлях дає можливість зробити перші висновки напередодні старту Кубка України та участі українських команд в Лізі чемпіонів та Кубка УЄФА.
Розпочати зручніше із дебютантів головного футбольного дивізіону. Поки що відверто розчарував одеський «Чорноморець», від якого очікували яскравих виступів з огляду на колишні традиції одеського футболу. Рівень вищої ліги виявився поки що не під силу одеситам, які вже можуть готуватися до виснажливої боротьби за виживання у класі найсильніших. Стабільно виглядає луцька «Волинь», яка після кількох років перерви зайняла своє звичне місце середнячка, що зірок з неба не хапає, але й свого не віддає. Столична «Оболонь» на фоні земляків із «Динамо» та «Арсеналу» виглядає поки не так яскраво і вже зараз видно, що серйозні успіхи очікують на команду не завтра і навіть не післязавтра.
Невпевнений старт учасників Кубка УЄФА є давньою традицією наших чемпіонатів. І «Металіст» із Харкова, який спочатку здобув право вийти на євроарену, і «Металург» із Запоріжжя, якому це право було згодом передане, не дають своїм прихильникам приводів для оптимізму. І якщо мальтійський клуб у попередньому етапі «металурги» просто зобов’язані обіграти, то подальша перспектива виглядає більш ніж туманною.
Зате з новими амбіціями вступили в сезон відносні невдахи минулого чемпіонату із Дніпропетровська та Львова. Підсилившись здебільшого відомими вітчизняними футболістами, ці колективи здатні поборотися за високі місця в чемпіонаті і скласти конкуренцію лідерам. Принаймні «Карпати» вже змусили похвилюватися чемпіонів, а віце-чемпіони гру із львів’янами наступної неділі попросили відкласти на іншу дату.
Поки що важко щось сказати про групу «вічних» середнячків із Полтави, Кривого Рога, Сімферополя, Олександрії, Маріуполя. У цих команд свої скромні завдання, які змінюватимуться в залежності від фінансування.
І нарешті про лідерів. Після п’ятого туру на другу сходинку піднявся донецький «Металург», який за останній рік став досить серйозним добувачем максимуму чи не в кожному матчі. Знаходячись в тіні провідної команди Донецька, виконуючи ледь не роль дубля «Шахтаря», куди переводяться запасні гравці головної команди міста, команда тренера Альтмана не втрачає очок без потреби і цього досить, аби бути серед претендентів на медалі. У зв’язку з цим дебют «металургів» у Європі буде досить інтригуючим.
Не менш інтригуючим є турнірний шлях новоутвореного київського «Арсеналу», який, «розім’явшись» у перших турах із чемпіоном і віце-чемпіоном, йде поки що за графіком лідерів і не збирається знижувати темп. Якщо так піде далі, «арсенальці» складуть конкуренцію не тільки вищезгаданому донецькому «Металургу», а й нашим футбольним гегемонам — «Шахтарю» і «Динамо».
Гра між цими командами минулої п’ятниці очікувалась з інтересом і за великим рахунком розчарувала. Найперше вразила невпевненість у грі нашого чемпіона. «Шахтар» запам’ятався значною кількістю втрат м’яча, помилками у захисті і повною безпорадністю у нападі. Переможний м’яч, забитий Вороб’єм у той момент, коли з поля винесли двох травмованих центральних захисників «Динамо», був скоріше подарунком долі, ніж підсумком переваги «шахтарів». У той же час головним у футболі є результат. І якщо за невиразної гри «Шахтар» втретє поспіль обігрує київське «Динамо», відносити це до випадковостей не виходить. Тенденція однак, як кажуть на Крайній Півночі. Говорити треба скоріше не про силу «Шахтаря», а про невпевненість «Динамо».
Вже другий рік ми чуємо від динамівських тренерів одні й ті самі слова — нас підводить погана реалізація моментів. Але ж якщо вона весь час підводить, значить слід щось змінювати. Чому у «Шахтаря» в останній грі був один момент і один гол, а у «Динамо» півдесятка моментів і жодного гола? Звісно, що і в кубковому фіналі в травні, і в грі чемпіонату в червні, і у останньому двобої наших лідерів киянам дещо не пощастило. Але ж треба таки забивати! Сьогодні нові надії у нападі покладаються на придбаних щойно бразильців Леандро та Діого. Чи зможуть ці люди швидко стати своїми у команді, чи почнуть форварди віце-чемпіона справно забивати не тоді, коли дають, а тоді, коли дуже треба?
Після гри із «Шахтарем» критичною стала ситуація із динамівським захистом і півзахистом. Буквально за тиждень травмувалися і вибули зі складу на невизначений термін Белькевич, Ващук і Федоров. А якщо додати до цього списку травмованого дещо раніше Головка, то центральна вісь гри «Динамо» останніх років на сьогодні відсутня. Не варто нагадувати, що троє центральних захисників були також захисниками збірної країни, якій за п’ять тижнів стартувати у відбіркових іграх європейської першості. Чи є випадковою серія травм провідних динамівців, чи це наслідок помилок у передсезонній підготовці? Якщо друге, то список вибулих через травми може і далі поповнюватись.
З другого боку, проблеми, з якими зіткнулись наші багаторічні лідери, мають стати випробуванням для молодого тренера «Динамо» і тих гравців, які становлять найближчий запас. У непростій ситуації є можливість показати себе, довести, що у команди із давніми переможними традиціями є кому замінити вибулих лідерів і продовжити турнірний шлях перемогами як в чемпіонаті, так і в Лізі чемпіонів.
Вже сьогодні першою із українських команд київське «Динамо» стартує у головному клубному турнірі Європи. Кияни приймають на своєму стадіоні чемпіона Вірменії команду «Пюнік» із Єревана. Якби ж то зупинити неприємні тенденції, зробивши інтригу змагань не тільки захоплюючою, але й переможною!
