У житті столиці сталося досі нечуване. Якщо раніше, починаючи будувати щось нове, ми керувалися «загальними положеннями» законодавчих актів (що було, безсумнівно, зручно окремим чиновникам і забудовникам, але вигляду міста часто приносило, м’яко кажучи, мало користі), то сьогодні Київ вирішив нарешті деталізувати містобудівні закони. Загалом, до кінця січня обіцяно видати «Правила забудови». Вони покликані полегшити процедуру оформлення документів для інвестора (раніше «паперовий» процес міг розтягуватися на 1,5—2 роки і часто був пов’язаний з необхідністю «вирішувати питання», так би мовити, неофіційним шляхом). Але головне, — регламентувати порядок містобудівної діяльності. Іншими словами, нам обіцяють розглянути кожен район міста, що називається, під мікроскопом (щоб розпочати раціонально використовувати території), відтепер вирішувати містобудівні завдання столиці у комплексі, тобто, створювати у Києві «повноцінне життєве середовище». Заборонено будувати житло і комерційні будівлі на ділянках, які відведено під зелені насадження загального користування (і, до речі, узаконено мінімум зелені на одну людину — 6 кв. м.). Також не вітає документ забудову на територіях, виділених для об’єктів соціальної інфраструктури — дитячих садків, спортивних майданчиків, шкіл і т. iн.
Визначили і максимальну висоту майбутніх новобудов — 67 метрів. Якщо хочеться збудувати щось вище — інвестору доведеться розробляти індивідуальні технічні вимоги. Для будування об’єктів у межах охоронних зон пам’ятників культури й історії потрібно отримати спецдозвіл і замовити містобудівне обґрунтування. І, що здається одним iз найважливіших пунктів, тепер інвестор, який вирішив збудувати «щось» у міській забудові, що склалася, зобов’язаний обстежити технічний стан будівель, що розташовані поблизу, до початку проектування. Йому, інвестору, також доведеться передбачати інженерну, транспортну і соціальну інфраструктуру в «ареалі» майбутньої будівлі. І, зводячи житловий будинок, — обов’язково подумати про паркінг — кількість машиномісць має бути прямо пропорційна кількості квартир.
Цей, нарешті, докладний документ, звичайно, доведеться ще деталізувати — у цивілізованих країнах під нього створюються сотні сторінок «підправил». Однак, здавалося б, вічно протестуюча містобудівна громадськість мала б зрадіти — порушень стане набагато менше. Адже якщо для Європи комплексний підхід до забудови — річ самозрозуміла (аж до того, що гранична висота будівель регламентується навіть не метрами — сантиметрами), то в Україні це питання довгі роки залишалося поза полем зору вітчизняних чиновників. Однак багатьох архітекторів і представників організацій охорони пам’ятників кінцевий варіант документа, м’яко кажучи, не тішить. За словами глави Союзу архітекторів Ігоря Шпари, «Правила» потребують глобальної доробки, і поспішати з їх прийняттям не варто — «дуже багато там ще казуїстики».
«Документ виносився на розгляд ще на початку минулого року — його початковий варіант був вельми прогресивним», — говорить перший заступник глави Всеукраїнського товариства охорони пам’ятників історії й культури Микола Пархоменко. Зокрема, він розглядав «громадських діячів» як останню інстанцію, що навіть могла зупинити впровадження проекту, що явно наносить збиток вигляду міста або становить загрозу пам’ятникам архітектури. Напевно, це і стало причиною того, що у кінцевому варіанті «Правил» рядок про необхідність узгоджувати проекти з професійною громадськістю раптом, як говорить М. Пархоменко, зник: «ми завжди були найголовнішою «заковикою» у планах забудови усіх київських «щілин». У значенні, повноцінних майданчиків для будівництва, особливо в центрі міста, уже не залишилося, — тільки «щілини», куди і втискують останніми роками різні «нахабні проекти», — пояснює він свою думку.
Є, правда, за його словами, привабливі гектари. Знову ж таки, в багатостраждальному центрі... Наприклад, «витає» проект зносу Сінного ринку і двох будівель поблизу (пам’ятників архітектури, до речі) і збудувати на цьому місці багатоповерхівку. Громадськi діячі добилися недавно від мера Олександра Омельченко публічного визнання: «Сінний» тільки реконструюють. Але вірять цьому мало...
«Склалася парадоксальна ситуація: в європейському місті Європою і не пахне. Подивіться на ті ж Варшаву, Краків, Прагу з висоти пташиного польоту: у старій частині цих міст жодної містобудівної помилки ви не побачите. Подивіться на Київ iз тієї ж висоти: історичний центр понівечено висотними будівлями», — говорить М. Пархоменко.
Прогалини, за його словами, спостерігаються і у, так би мовити, «загальнодержавних» законодавчих актах. Скажімо, не так давно організації охорони пам’ятників добилися переформулювання. Сьогодні, наприклад, будівлі, що мають статус пам’ятника архітектури, знести не можна. Раніше — можна було, але тільки з дозволу Кабміну. Неважко здогадатися, що у такому варіанті статті «лазівку» за великого бажання знайти було можна.
Наміри створити нарешті «Правила» були хорошими, повторюється М. Пархоменко — нинішній головний архітектор міста Василь Присяжнюк і його команда, заступивши на «пост», дійсно спробували навести лад у містобудівній сфері. Однак у Київраді документ банально вихолостили, категоричний фахівець. «Іноді інтереси інвесторів виявляються сильнішими за закони», — підсумовує він.
