Цього тижня завершили свою роботу приймальні комісії вищих навчальних закладів зі статусом національного і завершуються іспити до державних ВНЗ III—IV рівнів акредитації. Однак телефон «гарячої лінії» Міністерства освіти й науки досі надривається від дзвінків: далеко не всі абітурієнти задоволені результатом і умовами прийому до ВНЗ, та й офіційне зарахування в студенти тільки-но розпочалося.
За попередніми даними МОН, тільки до національних ВНЗ цього року подано близько 207 тисяч заяв, а середній конкурс у найпопулярніших навчальних закладах склав від трьох до семи претендентів на бюджетне місце. «Цього року ми спостерігаємо значне зростання кількості заяв до державних ВНЗ, — розповідає директор Департаменту вищої освіти МОН Ярослав Болюбаш. — За попередньо статистикою, здобувати вищу освіту прийшли майже всі випускники шкіл, і близько 80 % абітурієнтів будуть зараховані, в тому числі й на контрактній основі».
Попит на вищу освіту зростає з кожним роком: якщо у 1997 році до ВНЗ було зараховано 94 тисячі випускників шкіл, то цього року ця цифра наближається до 150 тисяч. Батьки та діти панікують і нервуються, але загалом вступна кампанія іде нормально, вважають у міністерстві. З початку червня на консультаційний телефон МОНу надійшло понад півтисячі звернень. Серйозних скарг здебільшого не було, але міністерству батьки й діти довіряють більше, ніж приймальним комісіям: відповіді на більшість запитань можна було знайти безпосередньо в обраному ВНЗ. «Коли почався прийом документів — запитували про документи. Потім — про процедуру екзаменування. Тепер телефонують з приводу строків зарахування, — пояснює Болюбаш. — Ми терпляче відповідаємо, але більшість порушених «проблем» — в компетенції конкретного навчального закладу». Протягом червня—липня було отримано і чимало скарг щодо оцінювання знань абітурієнтів, порушень умов прийому до ВНЗ (близько третини звернень). На всі претензії, в тому числі й щодо благодійних внесків та стягнення коштів за оформлення документів, відповідальні особи реагують максимально оперативно і можуть чи не поіменно перерахувати абітурієнтів, які мали ті чи інші проблеми під час вступу.
Нещодавно «День» уже писав про скандали із хабарництвом у системі вищої освіти — за даними МВС, порушено понад 200 справ щодо посадових осіб різних рівнів. «Щодо хабарництва і порушення кримінальних справ я можу сказати одне: добре, що система освіти очистилася від нечистих на руку», — прокоментував останні події Болюбаш. За словами Ярослава Яковича, значно більше проблем створюють у навчальних закладах пільгові категорії студентів, зокрема, сироти й інваліди. Ці діти звичайно йдуть на популярні спеціальності — економіку, право, міжнародні відносини, тобто саме туди, де щороку скорочується державне замовлення. Зарахувавши пільговиків поза конкурсом, навчальні заклади вже нічим не можуть допомогти тим, хто йде у загальному потоці...
Але найцікавіше в абітурієнтів усе одно попереду. Завдяки тому, що школярі мають право подавати документи до кількох ВНЗ одночасно, після офіційного зарахування приймальні комісії ще кілька днів матимуть проблеми із тими, хто не встиг здати чи забрати оригінали документів. У кого все в порядку, так це в абітурієнтів із сертифікатами зовнішнього тестування, серед яких близько 15 тисяч подали документи до національних ВНЗ: у цій сфері про скарги не чути ні в Центрі оцінювання якості освіти, ні в міністерстві. Остаточний вирок тестуванню буде винесено аж під Новий рік, коли експериментатори порівняють досягнення дітей із зовнішніми та екзаменаційними оцінками.
