Днями депутати Закарпатської обласної ради 74-ма голосами «за» з 78-ми присутніх на пленарному засіданні сесії облради депутатів затвердили взірець прапора області. Відтепер офіційним крайовим стягом Закарпаття є полотнище з двох однакового розміру горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів з гербом області у лівому верхньому куті. Власне, наявність на прапорі історичного крайового герба — єдиний штрих, який відрізняє обласний стяг від державного.
Офіційне затвердження прапора Закарпаття — яскравий взірець того, як очевидну, аргументовану фахівцями і прийнятну народом річ можна перетворити на багатолітню проблему, та ще й зробити її предметом політичного розбрату. Нагадаю, що Закарпаття могло стати першим регіоном держави, який має свій історичний прапор — першу спробу затвердити обласний символ депутати Закарпатської облради здійснили ще 1990 року. Пропозицію нечисленної тоді Демократичної фракції, очолюваної членом НРУ, професором Михайлом Тиводаром, прийняти синьо-жовтий стяг, вороже зустріли як представники прокомуністичної більшості, так і депутати, що входили до Спілки угорської культури Закарпаття. Другу спробу прийняти обласний символ було здійснено 2001 року, але навіть на десятому році незалежності України в обласному представницькому органі Закарпаття для прийняття рішення не набралося достатньої кількості депутатів-патріотів.
Поки у найзахіднішому регіоні України майже 20 років із більшою чи меншою політичною напругою дискутувалося питання, яким має бути обласний стяг, усі решта 24 регіони України — від Сянок до Сіверського Дінця — успішно вирішили «прапорне» питання й забули про нього. Восени 2007 року Закарпатська облрада вкотре знову повернулася до розгляду цього питання, оголосивши конкурс на кращий проект прапора. Найпалкіші дискусії точилися тоді навколо прийняття синьо-жовтого стягу, запропонованого крайовою «Просвітою», або «русинського» варіанта російського триколора. Зрештою, до ухвали комісією було підготовлено оригінальний варіант, запропонований колективом Закарпатського художнього інституту, який складався з чотирьох розташованих по діагоналі синьо-жовтих прямокутників, розділених білим хрестом. Цей варіант прапора й було винесено на затвердження сесії облради 27 грудня 2007 року. Однак і тоді, всупереч багатолітнім очікуванням, не склалося: голова обласної ради Михайло Кічковський раптово запропонував зняти питання з розгляду, а депутатська більшість, яку складали представники НУ-НС (нині це члени ЄЦ), «Батьківщини» та СПУ, майже одноголосно підтримали його і закрили сесію. У кулуарах облради припускали, що такий перебіг подій, який гаряче вітали депутати, що виражають точку зору політичного русинства, було нав’язано депутатам «згори». Незрозуміло лише, кому саме цього разу «нагорі» не подобалися синьо-жовті кольори на закарпатській фані...
Старійшина обласної ради, депутат чотирьох скликань, лікар-травматолог Рахівської ЦРЛ Василь Дряшкаба вважає завершення багатолітньої епопеї із затвердження прапора Закарпатської області історичною подією. Сепаратистські настрої у сесійній залі з боку підтримуваного впродовж багатьох років обласною владою політичного русинства досі заважали прийняттю української символіки, у якій історично наявні тільки два кольори — синій та жовтий. Саме з цієї причини наша область останньою й прийняла свій прапор, вважає Василь Петрович.
Відтепер край має той самий синьо-жовтий прапор, під яким 70 літ тому першими в Європі йшли у бій з фашизмом мужні захисники Карпатської України.
