От приклад із мого життя. Пенсії 59 гривень на прожиття дуже мало, але я розумію, що держава сьогодні збільшити пенсії практично не може (хоча деяким пенсіонерам виплачує від декількох сотень гривень до 4000 гривень). Я вирішив своєю працею хоч трохи поліпшити своє матеріальне становище. Знайшов місце сторожа в автогаражі. Чергування через 2 дні на третій, із 17.00 до 8.00 у будні дні і у вихідні з 8.00 до 8.00, тобто 24 години. За годинами неповна зарплата, а в середньому 30 гривень за місяць. Виплачували з великими запізненнями. Після 9 місяців праці з'ясував, що із цієї зарплати в мене вираховують 7 — 8 гривень — це податок і відрахування в Пенсійний фонд — це перше. Друге — за комунальні послуги ми із дружиною, також пенсіонеркою, платили 15% від прибутку, тобто пенсій. Під час чергового переоформлення субсидії нам нарахували 20% із пенсій і моєї зарплати 30 грн. І третє — мені, як працюючому, не нараховується компенсаційна добавка до пенсії. У результаті з одержаних 30 гривень зарплати вищезазначеними «геніальними» методами держава стягувала приблизно 26 гривень.
Звичайно ж, низький уклін нашій владі. Цікаво, чи і з них стягуються податки в такому співвідношенні? І не можуть вони не знати, що саме завдяки «найвишуканішій» податковій системі так працює в нас промисловість, середній і малий бізнес, сільське господарство і що так живе український народ. Сьогоднішні дії властей нагадують анекдот про те, як циган привчав свою кобилу працювати і не їсти. Каже: «Моя кобила 9 днів працювала і зовсім нічого не їла. Коли б іще один день, то вже була б зовсім звикла не їсти, проте не дожила». Очевидно, і нашому «згусткові розуму» хотілось би привчити простий народ працювати, 100% своїх заробітків віддавати на... і тоді буде досягнуто справжнього світлого майбутнього.
