Після численних акцій протесту та звернень громадських організацій київська мерія нібито береться за вирішення проблем безпритульних тварин. Зі слів заступника голови КМДА Анатолія Голубченка, у столиці розробляють нову концепцію поводження з вуличними котами та собаками, спираючись на польський досвід. Іншими словами — тварин не вбиватимуть, не труїтимуть, а відловлюватимуть та стерилізуватимуть. Саме така позиція суспільства називається гуманним ставленням до тварин. А щоб випадки нападів бездомних собак на киян більше не повторювалися, влада обіцяє, що це контролюватимуть профільні міські служби та ЖЕКи. Тільки яким чином — не пояснюють.
Однак у більшості громадських організацій, які опікуються безпритульними тваринами, обіцянкам влади не вірять. Надто багато промахів було з її боку. Згадати хоча б програму стерилізації тварин, яка була прийнята у КМДА ще 2008 року. Через брак коштів у столичному бюджеті її так і не взялися виконувати. Тварин просто відловлювали і знищували.
Жодного разу не прислухалися чиновники до закликів громади припинити вбивства тварин, а натомість створити притулки, де вони б перебували деякий час після стерилізації, а потім поверталися на волю. Таким чином можна було б регулювати чисельність тварин, не вдаючися до жорстоких методів. Тому нинішні обіцянки чиновників, що після створення концепції її обговорять з киянами та зоозахисниками, ніхто не сприймає серйозно.
— Представники київської адміністрації не раз бували у Польщі, Німеччині та Італії, переймаючи досвід цих країн по догляду за безпритульними тваринами. Ви бачите впровадження цих досвідів? Ми, зоозахисники, не бачимо, — каже директор Міжнародного товариства захисту тварин «SOS» Тамара Тарнавська. — Найбільше Україні підходить саме польський досвід, бо Польща також приймає Євро-2012, а у сфері захисту тварин там краща ситуація, ніж у нас. Ще наприкінці 1990-х років у Польщі були прийняті закони із захисту тварин, переклад цих документів я передавала у тодішню адміністрацію Києва, причому не один раз, але жодного разу цю інформацію не взяли до уваги. У Польщі ж проблема безпритульних тварин вирішується тільки шляхом оголошення конкурсу серед громадських організацій. Хто виграє, той отримує бюджетне фінансування на стерилізацію, утримання тварин у притулку, їхнє годування та щеплення. Такі конкурси проводяться раз на півроку, і проблема якось вирішується. Тобто у Польщі, на відміну від України, проблема безпритульних тварин не вирішується шляхом створення комунальних підприємств. Адже наші комунальні підприємства зацікавлені не в допомозі безпритульним тваринам, а в тому, щоб вони зникли з наших вулиць, тож проблема в Україні ніколи не буде вирішена. Упродовж двадцяти років існують ці підприємства, і з року в рік чуємо, що зграї безпритульних тварин все більше загрожують місту.
На думку пані Тарнавської, такий негативний образ навколо тварин створюється для того, щоб виділяти з бюджету міста кошти на їній відлов та знищення. На комунальні підприємства (притулок тварин у Бородянці, центр ідентифікації тварин) щороку з бюджету виділяється понад вісім мільйонів гривень, які йдуть, по суті, на зарплати. Як вважає зоозахисниця, нова програма київської влади — це черговий піар та чергові обіцянки, і робляться вони для того, щоб виправдати власну бездіяльність.
Можливо, ухвалюватимуться нові нормативні акти, але догляд за безпритульними тваринами навряд чи зміниться. Нещодавно стало відомо, що керівництво Бородянського притулку закупило півтори тонни отрути на суму 267 тисяч гривень. Неважко здогадатися, що з нею робитимуть. То це що — нова програма мерії, заснована на принципах гуманності?
