Як відомо, віднедавна культура і туризм стали родичами по відомству: до назви Міністерства культури додалося слово «туризм», а Державна туристична адміністрація, якій раніше належало право творити політику подорожей і відпочинку у країні, підлягає знищенню шляхом розформування. Зміни, правда, поки що носять лише «паперовий» характер. Міністерство тільки стало на шлях реформування, а працівники туристичної адміністрації сумлінно виконують свої обов’язки. Більш того, зібралися вчора на конференції «Культура і туризм — шляхи ефективного співробітництва», аби передати свої корисні напрацювання спеціалістам iз Міністерства культури. Останні, правда, на рандеву не з’явилися...
Проте Національна громадська рада туризму та курортів, головою якої є колишній заступник голови держтурадміністрації Євген Самарцев, презентувала учора концепцію розвитку українського туризму по-культурному. «Створено центральний орган влади в галузі туризму і культури, тож, безумовно, має бути запропонована якась стратегія. Я розумію, що зараз триває складний процес реформування міністерства, і на формування стратегічної позиції просто не вистачає часу, — говорить Є. Самарцев. — Наш народ стояв на Майдані, щоб самому визначати стратегію розвитку країни, і цілком нормально, коли провідні громадські організації визначатимуть стратегічні позиції на перетині базових інтересів культури і туризму».
Нагадаємо головну туристичну проблему останніх років — брак інфраструктури через брак коштів. Це нестача не тільки готелів і ресторанів, але й елементарних доріг, санвузлів і засобів від комариних укусів у магазинах. Всі ці дрібні неприємності дуже заважають залученню інвестицій до туристичних проектів. До речі, на вчорашній презентації було присутньо чимало бізнесменів, як вітчизняних, так і закордонних, що все ж таки свідчить про iнтерес грошовитих людей до українських історико-культурних пам’яток. Тим приємніше було почути від авторів концепції не просто красиві слова, а детальний план розвитку — модель з пунктами, підпунктами, і поясненнями «до пройденого матеріалу», в якій висвітлюються не лише глобальні ідеї, але й важливі дрібнички на кшталт сувенірної продукції.
В першу чергу пропонується ініціювати підготовку проекту урядового рішення щодо творення мережі культурно-історичних центрів на базі замків, фортець та історичних садиб. «Сподіваємося, що цього року нам вже вдасться реалізувати в Жовкві першу модель створення готелю в історико-культурному заповіднику на базі королівського замку, — розповідає Євген Самарцев, — Існують відповідні проекти, розроблені фахівцями, є зацікавленість інвесторів». Така система принесе подвійну користь: по-перше, розвиватиметься така необхідна інфраструктура, по-друге, буде відбудовано самі фортеці і замки.
Цікава ідея винести за межі історичних центрів міст... офіційні установи. А замість них відкривати нові заклади культури, музеї. Окремим списком винесені масштабні туристичні проекти, такі, як подорожі до прадавніх хліборобських культур або створення музею Роксолани у Рогатині. Цього року святкується 500-річний ювілей із дня народження цієї культової для української та турецької історій постаті. Ще одна ідея — створення туристичного селища «Маєток Святого Миколая». Метою проекту є сприяння збереженню традицій та національної спадщини шляхом залучення дітей та молоді до ознайомлення з добрими справами Святого Миколая. Реалізувати проект планується на території Національного природного парку «Гуцульщина» в Косівському районі Івано-Франківської області, оскільки Косівщина має давні традиції шанування цього святого. Крім того, ініціюється створення мережі центрів туристичної інформації по історико- культурних заповідниках. Такий проект надасть можливість направляти потік туристів до закладів культури.
Окрема велика ділянка роботи — розвиток малих історичних міст. У нашій країні і справді чимало містечок, а то і селищ чи навіть хуторів, які мають гідну державної та суспільної уваги історію. «Малі історичні місця це, умовно кажучи, розсип перлин, які можна загубити, а можна зосередити на них увагу держави і зробити красиве намисто», — сказав Євген Самарцев. Малі, але визначні українські містечка — одна з улюблених тем «Дня». До речі, голова Держтурадміністрації Валерій Цибух у своєму виступі відмітив, що книги з бібліотеки «Дня» «Україна Incognita» та «Дві Русі» чимало сприяли у популяризації історико-культурних пам’яток нашої країни за кордоном та у її межах. Крім того, наша газета виступала основним інформаційним спонсором вчорашньої конференції, і на презентації була присутня головний редактор «Дня» Лариса Івшина. «Що означає культурна складова в туристичній адміністрації? Це робота на те, щоб у нас були справді пристойні стандарти життя людей, — зазначила у своєму виступі пані Лариса. — Щоб до наших трипільських заповідників можна було доїхати, не розбивши свій автомобіль. Щоб гості не отруїлися в наших, так би мовити, готелях і кемпінгах, тобто, щоб там був дійсно високий рівень санітарії. А вже згодом можна говорити про вкладення спеціальних коштів у музейну справу, в розробку спеціальних програм для того, щоб про нашу країну знали більше. Але для мене дуже важливо те, щоб ми найшли нову сучасну мову, якою ми повинні перекладати свої культурні цінності для інших народів».
