В рамках круглого столу, присвяченого проблемі безпритульних дітей «Безпритульні — означає безправні?», який організував Міжнародний благодійний фонд Олександра Фельдмана, в столичному Українському домі відкрилася виставка шокуючих фотографій «Діти підземелля» харківського фотомайстра Сергія Бон- дарьова. Кожне фото автор виставки розмістив на картоні. Це не випадково, а дуже символічно, вважає пан Бондарьов, адже саме картон є супутником життя безпритульних дітей — на ньому вони і їдять, і сплять. Під фотографіями не було підписів. За словами автора, кожен, хто побачить фото, може самостійно домислити, якими словами можна назвати побачене на фото і що згодом станеться з цими дітьми. «Проблемою безпритульних дітей я цікавлюся вже років вісім-дев’ять, — розповів «Дню» Сергій Бондарьов. — А фотографії, представлені на сьогоднішній виставці, робилися близько двох років. Ці діти, звичайно, досить жорстокі, адже поставлені у такі умови існування. І у більшості з них немає надії звідси вибратися. Найперше, що кидається в очі, це інстинкт тваринної зграї. Їхня зграйка — це досить сильний колектив. Навіть дорослі безпритульні часто їх бояться. Адже ці діти можуть забрати в них останні копійки, можуть побити. Я намагався показати, що не несу їм ніякої загрози. Коли я знімав безпритульних дітей, у них була абсолютно різна реакція на фотокамеру. Дехто міг відвернутися, а дехто міг сказати щось неприємне. Дуже рідко бувало, що діти самі хотіли фотографуватися».
За неофіційними даними, сьогодні в Україні близько ста тисяч безпритульних дітей. За офіційними — майже вдвічі менше. Основним чинником безпритульності є криза традиційних сімейних цінностей та зростання кількості неблагополучних сімей. Багато безпритульних не хочуть повертатися у суспільство. «Так легше», — кажуть вони. Діти швидко звикають до існування (важко назвати це життям) у «підземеллі». Можливо, дехто з них, примостившись серед клаптів картону і обійнявши якусь брудну собаку, бачить уві сні теплу домівку, турботливих батьків, смачні бабусині пиріжки. Але настає новий день. І дитина, прокинувшись, розуміє, що сьогодні знову потрібно якось вижити.
«Дуже багато безпритульних дітей із регіонів тікають до Києва, — сказав кореспондентові «Дня» начальник Служби у справах дітей КМДА Микола Кулеба. — Але сьогодні на вулиці ви побачите вже не так багато безпритульних дітей, як це було, скажімо, шість років тому. В Києві проводяться цілодобові вуличні рейди і вилучаються діти з вулиці. Два місяці тому під час кожного рейду з вулиць Києва забиралося за місяць 150 дітей, минулого місяця — до 50 дітей. Є дуже багато безпритульних, які вже звикли до такого існування. Але є і діти, які самі приходять до притулку. Проблема головним чином полягає не лише в тому, щоб реабілітувати дитину, а й у тому, щоб пристосувати її до життя в суспільстві».
