Під завісу вчорашньої виставки-огляду кондитерської фабрики імені Карла Маркса пролунали несподівані слова, адресовані представникам райгастрономторгів. Суть полягала в тому, що ті, хто нехтує виробами київської фабрики, - такі самі зрадники, як і звичайні. Хіба що розстрілювати їх не потрібно...
Достоїнством наших кондитерів, а до них передусім належить ЗАТ "Київська кондитерська фабрика ім. К. Маркса", є те, що вони випускали й далі випускають суто свою продукцію. Недоліком - що за доби повсюдного зникнення з полиць магазинів улюблених цукерок фабрика не зробила нічого можливого для того, щоб, коли вже не відвернути наших дітей від, приміром, "Снікерса", то принаймні загальмувати проникнення "загниваючого Заходу" на наш ринок. У результаті маємо те, що маємо.
Нинішнє покоління, виховане на привізній продукції, потяг до рідного відчуває слабенько, й реагує на нього судомним здриганням: "От подавай йому "Чупа-Чупс" - і край!!"
Голова правління ЗАТ Анатолій Дзись висловив подив такою постановкою питання і познайомив присутніх із діаграмами, які свідчили, що продукція фабрики якщо й не найдешевша, то й далеко не найдорожча. Запропонувавши, таким чином, підтримати престиж Києва, а, разом з ним, - і України. Продавці не заперечували.
Усе це відбувалося під методичне поглинання чаю і продукції фабрики, яку було неможливо подужати навіть досвідченим у таких питаннях журналістам.
Зійшлися на тому, що рідного виробника слід підтримати. Тим паче, що надійшла пропозиція випускати крекери не лише солоні, а й перчені, з цибулею, тмином... Це, як на мене, відіграло вирішальну роль...
