Голосування депутатів 19 червня у Верховній Раді виявилося результативним. Після презентації Президентом Петром Порошенком у сесійному залі своїх пропозицій щодо зміни керівників Міністерства закордонних справ, Генеральної прокуратури та Національного банку, більшість депутатів віддали свої голоси за новоспечених призначенців. Ними стали уже екс-перший-віце-прем’єр-міністр в уряді Арсенія Яценюка Віталій Ярема (отримав посаду генпрокурора), колишній посол України в Німеччині Павло Клімкін (міністр закордонних справ) та екс-голова ради директорів групи «Інвестиційний Капітал Україна» Валерія Гонтарева (перша жінка на посаді очільника Нацбанку). «Так би завжди за все голосували», — з полегшенням зітхнув спікер ВРУ Олександр Турчинов.
Утім, на перший погляд, легкі результативні голосування далися депутатам вкрай складно. Так, у середу ввечері відбулося засідання фракції «Батьківщина», рішенням якої, за інформацією «Дня», було вирішено не підтримувати постанову Президента щодо звільнення Степана Кубіва з посади глави НБУ та призначення на його місце Гонтаревої. «За всі інші кандидатури Порошенка голосувати будемо. По них у нас немає ніяких сумнівів. Це навіть теоретично не обговорюється», — ще на початку засідання переконував «День» один із депутатів, близьких соратників Тимошенко у приватній розмові.
ДОБРА ПАРТІЯ ДЛЯ ПРЕЗИДЕНТА. ХОЧА НАПЕРЕДОДНІ ЗДАВАЛОСЯ, ЩО БУДУТЬ ПРОБЛЕМИ З ПРИЗНАЧЕННЯМ ЯРЕМИ В ПАРЛАМЕНТІ. ОСТАННІЙ РАНІШЕ НІКОЛИ НЕ ПРАЦЮВАВ У СИСТЕМІ ПРОКУРАТУРИ. «ВІДСУТНІСТЬ ЗАРАЗ В ЦИХ УМОВАХ ЗАПИСУ В ТРУДОВІЙ КНИЖЦІ «ПРОКУРАТУРА» Є ШВИДШЕ ПЕРЕВАГОЮ, НІЖ НЕДОЛІКОМ», — ПОЯСНИВ СВІЙ ВИБІР ДЕПУТАТАМ ПЕТРО ПОРОШЕНКО
Однак вже ближче до обіду позиція фракції трансформувалася. На терміновому засіданні «Батьківщини», яке відбулося прямо в сесійній залі, більшість депутатів підтримала «вільне» голосування за нового керівника Національного банку. Як наслідок, вподобання депутатів розділилися.
ДО ПАРЛАМЕНТУ ЗАВІТАВ І ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР АРСЕНІЙ ЯЦЕНЮК. КРІМ ПРЕДСТАВЛЕННЯ УРЯДОВОГО ЗАКОНОПРОЕКТУ ПРО ЗАПРОВАДЖЕННЯ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ В ЕНЕРГЕТИЦІ, ЯЦЕНЮК БУВ ПРИСУТНІМ ПІД ЧАС КАДРОВИХ ГОЛОСУВАНЬ. ТЕПЕР У ЙОГО УРЯДІ З’ЯВИЛОСЯ ВАКАНТНЕ МІСЦЕ ПЕРШОГО ВІЦЕ-ПРЕМ’ЄРА
Неоднозначності виникли щодо усунення від обов’язків уже екс-керівника зовнішньополітичного відомства Андрія Дещиці. Принципову позицію щодо недоцільності його заміни консолідовано висловили депутати від фракції «Свобода». «Дещиця не заслуговує на звільнення, а Клімкін — на призначення», — написав у своєму Facebook свободівець Олег Панькевич. У результаті, всі 35 представників політсили висловилися «проти» звільнення Дещиці і попросили голову ВРУ публічно висвітити на табло результати голосування.
«ВСЕ, ЯК ЗАВЖДИ, «ПРОГНУЛИСЯ» ПЕРЕД ПРЕЗИДЕНТОМ, ДЕМОНСТРУЮЧИ «ПОВНУ ПІДТРИМКУ», А ДУМАЮТЬ ТІЛЬКИ ПРО ОДНЕ — ЯК ОБДУРИТИ І ЙОГО, І НАРОД, А СЕБЕ ЗБЕРЕГТИ В ПАРЛАМЕНТІ», — НАПИСАЛА У СВОЄМУ FACEBOOK ПОЗАФРАКЦІЙНИЙ НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ ІННА БОГОСЛОВСЬКА
«Швидше за все, це спроба партії попіаритися, — говорить «Дню» політолог Михайло Басараб. — Після останніх президентських виборів «Свобода» опинилася в жалюгідному становищі, адже її лідер отримав нищівно низький результат. Це можна вважати фіаско партії». Саме тому, на думку експерта, останнім часом ми бачимо законодавчу та інформаційну активізацію політсили з усіх можливих питань. «Зважаючи на те, що після того як Андрій Дещиця заспівав відому пісню про Путіна, він став надпопулярним чиновником у сприйнятті українського суспільства, дії «Свободи» я розцінюю як прагматичниий розрахунок та бажання погрітися у проміннях тимчасової суперслави пана Дещиці», — переконаний Михайло Басараб.
У цілому, кадрові пертурбації у трьох підконтрольних Президенту відомствах депутати прийняли позитивно. «Рада дала Порошенку карт-бланш і підтримала його кандидатури на пост глав МЗС, НБУ та ГПУ, аби уникнути власної відповідальності і вимагати пояснень, коли щось піде не так», — пояснює «Дню» мотивацію народних обранців політолог Михайло Басараб.
Натомість досі відкритим залишається питання щодо призначення нового керівника Міністерства оборони. Як експерти, так і політики переконані, що кандидатуру на цю посаду Порошенка мав виносити на розгляд парламенту в першу чергу. «Вакансія міністра оборони вже давно мала бути зайнята», — зауважує народний депутат від «Батьківщини» Андрій Павловський.
Чому Президент зволікає? «Можливо, ті, кого Порошенко хотів би бачити на цій посаді з тих чи інших причин не погоджуються або ж погоджуються, але на певних умовах, неприйнятних для Порошенка», — припускає політолог Михайло Басараб. Але так само очевидно, що лава запасних — невелика. Чому так? Тема глибшої розмови, до якої ми ще повернемося.
