До ювілею «президентського» випуску в Дніпропетровську готувалися грунтовно. Запрошення на зустріч були розіслані у всі кінці України і колишнього Союзу, куди доля розкидала колишніх студентів-фізтехівців, що закінчили ракетно-космічний факультет у 1960 році. Серед однокурсників Президента, які по року випуску називають себе «шiстдесятниками», було і залишається чимало відомих людей — вчених, викладачів вузів, ракетобудівельників. Троє з них, як підкреслив на зустрічі сам Леонід Кучма, ще в радянські часи займали посади генеральних конструкторів, а Володимир Команов, наприклад, і сьогодні очолює в Україні роботи з міжнародної космічної програми «Морський старт». Проте більшість однокашників Президента — нині рядові пенсіонери, яких зв’язують теплі спогади про студентську юність. Спогади ці в переддень ювілею були зібрані і видані в Дніпропетровську окремою книгою, де кожному з колишніх однокурсників присвячена окрема сторінка.
Особисто Леоніду Даниловичеві в альма-матер приготували декілька сюрпризів. По-перше, в урочистій обстановці повідомили про присвоєння йому звання Почесного доктора Дніпропетровського університету і одягли на плечі мантію. По-друге, в колишньому гуртожитку фізтеху на проспекті Гагаріна терміново відремонтували і відновили, наскільки це можливо, у первозданному вигляді кімнату № 56, де сорок років назад проживав майбутній Президент.
Позитивний ефект від цього вийшов подвійний. На радiсть нинішніх студентів, в старому гуртожитку в найбiльш стислі строки замінили і пофарбували вікна і двері, освіжили коридори, а біля входу в будівлю тротуар вимостили плиткою. Зустрічі зі старими друзями, з якими Леонід Кучма жив в одній кімнаті студентської «общаги», судячи по всьому, до глибини душі зворушили Президента і, за його визнанням, «найбiльшим подарунком».
Проте і сам глава держави на ювілей приїхав не з пустими руками. Відповідно до президентського указу, буквально напередодні Дніпропетровський університет нарівні з деякими іншими вузами країни отримав національний статус. Цього моменту, відверто кажучи, в ДГУ чекали вже давно.
Не залишився без подарунка і ракетно-космічний «Южмаш», котрий Леонід Кучма очолював в свій час впродовж шести років. Флагману українського ракетобудування присвоєно ім’я колишнього директора, двічі Героя Соцпраці Олександра Макарова, якого сам Президент України називає своїм наставником і вчителем. Самого Леоніда Давидовича під час відвідування «Южмаша», де він зустрічався з американським керівником програми «Морський старт» Уіллом Трафтоном, робітники заводу нагородили медаллю ім. О.Макарова.
Ювілейний захід у Дніпропетровську ледве не потьмарила незапланована акція павлоградських шахтарів. Гірники підстерегли президентський кортеж під час поїздки у приміський санаторій «Солоний лиман». Главі держави вони скаржилися на низьку зарплату і зношене обладнання шахт, важкі умови життя і роботи. Судячи по всьому, після ювілею, Президенту знову доведеться повернутися у 2000-й рік і займатися впритул проблемами паливо-енергетичного комплексу.
