Учора німецьке офіційне інформаційне агентство ДНА розповсюдило повідомлення про те, як президент Єльцин та канцлер Коль у підмосковній резиденції Завидові радилися про створення спільного літака на базі... "російського АН-70". Консультації російських і німецьких спеціалістів повинні розпочатися в Берліні вже за два тижні.
Принаймні одна приємна новина поміж рядків: ні в Росії, ні в Німеччині немає сьогодні військово-транспортного літака, який міг би зрівнятися з АН-70. Проте чому літак, який, як відомо переважній читаючій більшості, створений у київському АНТК ім. Антонова, почав вважатися російським? Хто передав Єльцину повноваження вважатися творцем цієї крилатої машини? Чи перейшов АНТК до юрисдикції Росії за газові борги, чи Святошин переїхав під Завидове? Двигун Д-27 для АН-70 створено теж не в Катеринбурзі, а на "Мотор-Січі" в Запоріжжі. Став Славутич притокою Москви-ріки?
Зрозуміло, що сьогодні жоден виріб, більший за пательню, не робиться на одному заводі, а є витвором багатьох субпідрядних організацій. І провокаційну шумиху, яку підняли навколо гармат для харківських танків російські конкуренти, аж ніяк не можна назвати розумною. Адже відомо, що не лише росіяни виконують частину замовлень для українських заводів, але й 90 відсотків російських гелікоптерів оснащені українськими двигунами. Крім того, якщо говорити лише про зброю, то українці постачають обладнання і оснащення для російських винищувачів та штурмової авіації, для російської протиповітряної оборони і для космічного зв'язку, для радіорозвідки і для військових кораблів. Проте ніхто з української політичної еліти ніколи не намагався вести, приміром, з американцями розмов про спільне виробництво автоматів Калашникова.
Росіяни, як відомо, не наполягали на тому, що АН-70 - це російський літак, коли прийшло повідомлення про трагедію першої машини. А от тепер під шум завидівських беріз і в холодну осінню погоду комусь спало на думку приторгувати чужим товаром. Ну просто не по-сусідськи!
Наприкінці повідомлення ДПА говориться, що в Завидові було також погоджено провести наступну зустріч "на трьох", перепрошую, утрьох. Я грішним ділом подумав, що до Катеринбурга запросять Кучму. Не вгадав: третім про український літак запрошено порадитися французького президента Ширака.
З чим ми нас і вітаємо!
Лейпциг
