Невже у столиці немає іншого місця для будівництва торговельних комплексів, готельних закладів та офісних приміщень, окрім історичної частини Києва, а часто — просто на місці пам’яток історії та архітектури? Напевно, немає, бо чом би тоді двоповерховий маєток першого головного архітектора Києва Андрія Меленського опинився під загрозою знищення. Київська міська рада дозволила звести на місці цього будинку, який розташований на вулиці Хорива, 13/11, новий офісно-готельний комплекс. Ні для міських чиновників, ні для забудовників не має значення, що цей будинок належить до пам’яток архітектури ХІХ століття, був збудований першим зодчим Києва в 1818 році, і це єдине з його творінь, що збереглося до наших днів без суттєвих реконструкцій.
Зараз маєток, де колись жив і творив архітектор, затягли будівельною сіткою, а у дворі з’явилися самоскиди з будівельним сміттям. На паспорті об’єкта зазначено, що тут буде чотириповерховий готельно-офісний центр.
— Незрозуміло, хто на нього поласився, — сказав одному з українських видань архітектор, член Міжнародної ради з питань пам’ятників і визначних місць (ІКОМОСА) Георгій Духовичний. — Я телефонував за номерами, зазначеними на паспорті, ніхто не відповідає. По базі містобудівної ради цей будинок теж не проходить — бо не розглядався. Судячи з інформації на сайті Київради, міськрада теж нікому не передавала цю будівлю. Є єдине згадування від 30 березня 1999 року, коли він був переданий у комунальну власність міста як нежитлове приміщення.
Чому і хто зацікавився пам’яткою, архітектори обіцяють з’ясувати найближчим часом. Однак чи вдасться зупинити будівництво, зважаючи на те, що комерційні інтереси часто ставляться на перше місце? Натомість збереження історичних пам’яток відходить на другий план.
Лариса ФЕДОРОВА, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії НАНУ:
— Це унікальна пам’ятка історії та архітектури. Будинок споруджений за проектом самого Меленського. Архітектор тут проживав у 1818 — 1833 роках. Він працював у стилі класицизму, а таких будників дуже небагато в Києві збереглося, враховуючи, що це початок ХІХ століття, а основна забудова Києва, мається на увазі історична, відбувалася саме у другій половині ХІХ — на початку ХХ століття. Таких будинків у Києві одиниці, й їх треба берегти як зіницю ока. Меленський збудував перший у місті пам’ятник Магдебурзькому праву, перший міський театр, який не зберігся, церкву на Аскольдовій могилі, церкву Святого Миколи Доброго — на жаль, вони не збереглися до наших часів. Відновили у 2000-х роках церкву Різдва Христового на Поштовій площі, яка була збудована у 1814 році. Архітектору Меленському належать і будівництва церкви Воскресіння Ісуса Христа Фролівського монастиря, дзвіниці церкви Спаса на Берестовім та багато інших споруд. Крім того, він брав участь у відбудові Києво-Печерської лаври, склав кілька генеральних планів міста. І хоч архітектор Гетте розробив планування Подолу після нищівної пожежі 1811 року, розробив проектну пропозицію і втілив її в життя саме Меленський. Він запропонував прокласти Хрещатик як центральну вулицю Києва. Фактично будинок на Хорива — це єдина адреса, яка збереглася й меморіально пов’язана з життям Меленського. Бо навіть могили архітектора не збереглося, він був похований на Щекавицькому цвинтарі, який був знищений у 20-х роках.
