У рибалок столиці та Київської області з’явився привід для радості. Минулої п’ятниці у води Київського водосховища випустили 17 тисяч штук малька коропа, товстолобика, білого амура та щуки. Це перший із чотирьох запланованих етапів зариблення Київського моря після масового мору риби в лютому 2010 року. Нагадаємо, що тоді після різкого спуску води тонни риби придавило майже метровим шаром льоду, і вона просто задихнулася під натиском крижаної маси.
Голова Державного комітету рибного господарства (Держкомрибгоспу) Віктор Дроник розповідав журналістам, що нарешті держава виділила 4,4 мільярда гривень на відновлення втрачених зимою рибних запасів. Ця сума, за словами чиновника, допоможе до кінця жовтня 2010 року запустити в води Київського моря близько 600 тисяч штук місцевих видів риб аборигенів, а в Дніпровському каскаді — близько 3 мільйонів штук. Загалом же до кінця 2010 року в усі українські внутрішні водойми Держкомрибгосп планує випустити 7 мільйонів штук рибних мальків (у тому числі осетрових, судака, товстолобика, коропа та білого амура).
Заселяти Київське водосховище рибною малечею вирішили саме зараз, бо вода охолола до тієї температури, в якій риба почувається комфортно, пояснює кореспонденту «Дня» Дроник. «Якби рибу транспортували при жарі 30 — 40 градусів, то уявіть, що було б у бочці з водою і рибою!», — резюмував очільник Держкомрибгоспу.
Випущені мальки вирощували протягом двох років. «З ікринки малька товстолобика вирощують два роки: він набирає вагу з 20 грамів до 100 — 150 грамів», — пояснює досвідчений рибалка Дмитро, присутній на зарибленні. Аби ж дозріти повністю та дати потомство дворічному товстолобику знадобиться ще два роки. Щука, короп, білий амур дадуть потомство ще пізніше — через три роки. Щоб рибна малеча добре перезимувала, толокунські рибалки готуються взимку пробивати лунки та наповнювати їх очеретом.
Але рибі загрожує не тільки сувора зима. За оцінками Дроника, сьогодні в Україні піймали близько 10 тисяч браконьєрів, які за рік завдали державі збитків у сумі 100 мільйонів гривень. При цьому бажаючих заробити на нелегальному рибному промислі не меншає, бо ж покарання законом порушників надто поблажливе: попередження або штраф (мінімальний розмір 17 гривень). Саме тому голова Держкомрибгоспу пропонує підняти мінімальний штраф за браконьєрство до 510 гривень.
Натомість громадськість вимагає суворішого покарання. Як розповів «Дню» голова Всеукраїнської ради Асоціації рибалок України Олександр Чистяков, у розробленому асоціацією законопроекті про браконьєрство пропонується збільшити штрафи мінімум в 100 разів — до 1700 гривень. «Але з мінфіном домовилися про збільшення тільки в 80 разів — до 1360», — говорить він «Дню». Крім того, Чистяков розповів, що вже підготовлено близько 20 поправок до Адміністративного та Кримінального кодексів України за браконьєрство. «Ми також пропонуємо позбавляти волі рибалок, дії яких приводять до масової загибелі риби (використання електровудок, вибухових та отруйних речовин). Потрібно ввести й статтю за «кришування» браконьєрства та звільнити українські ріки від промислово вилову, створивши натомість рекреаційні зони», — підсумовує він.
У Держкомрибгоспі прогнозують, що наступного року таки обмежать промисловий вилов за деякими видами риб. Зокрема, Дроник говорить про зменшення квот в Азовсько-Чорноморському басейні на вилов судака до 50 тонн на рік та на Дніпровському каскаді — до 100 — 150 тонн із нинішніх 250 тонн. «За підрахунками науки, щоб відновити запас риби, який був на початку 90-тих років, потрібно щороку виділяти на зариблення близько 30 мільйонів гривень протягом 3 — 4 років», — говорить «Дню» Дроник. На наступний рік, за словами чиновника, загалом на потреби галузі (рибоохоронна діяльність, зариблення, виплата зарплатні, оновлення технічного складу, розвиток науки) в держави просять близько 240 мільйонів гривень.
