Два роки тому однією з ключових передноворічних подій у столиці стало відкриття «на звороті» Національної опери (на вулиці Лисенка) книгарні «Є» — однієї з небагатьох, що поширює український інтелектуальний продукт. Зокрема, й видання з серії «Бібліотека газети «День». Протягом наступних двох років мережа «Є» пустила коріння в Харкові, Львові, Івано-Франківську та Володимирі-Волинському. А нещодавно відкрилася друга київська «Є» — на Подолі.
Поруч із очевидною, здавалося б, позитивною динамікою, існує й протилежна, яка свідчить, що українська книга в українській же столиці досі почувається доволі непевно. Навіть з огляду на книгарню «Смолоскип», «Києво-Могилянську книгарню», «Книгарню товариства книголюбів», «Наукову думку», «Знання», цей надійний, але занадто нечисленний тил можна перерахувати на пальцях двох рук. Епопеї з виселенням не вгавають. Книгарня «Сяйво», видавництво «Українська енциклопедія» — одні з нещодавніх жертв. Відбитися від міської влади, що пускає з молотка все, що можна продати «за дорого», вдається далеко не всім.
З огляду на це тішать слова директора книгарні «Є» Катерини Федоренко про те, що і кількість українських книжок, і кількість відвідувачів тепер уже у двох книгарнях «Є», і, відповідно, продажі українських книг постійно зростають. «Тобто, українська книга українцям таки потрібна і вона житиме!» — бадьоро запевняє пані Катерина.
Хоча загальних рейтингів популярності видань «Є» не складає, але, за словами директора, серед найпопулярніших — передусім дитячі книги (статусу «топ» не втрачає «Маленький принц» Антуана Екзюпері, виданий «Кальварією», та література «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ»). Серед книг «дорослих» стабільним попитом користується література історична, а також книги сучасних українських письменників та поетів. Ажіотажем зустрічають кожне нове видання Оксани Забужко. Між іншим, саме тут, в книгарні «Є» на Лисенка, вже цієї суботи письменниця представить свій новий роман «Музей покинутих секретів».
Щодо дворіччя книгарні, то його було вирішено відзначати не гучно, але гумористично, залучивши славнозвісні співомовки Степена Руданського та «поклавши» їх на слем у виконанні молодих поетів Дмитра Лазуткіна, Павла Коробчука, Олега Коцарева, Галі Ткачук та білоруського поета Сергія Прилуцького.
