10 березня в Київському академічному театрі оперети відбулася церемонія нагородження переможців VI Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2004». Його організатори: Центр рейтингових досліджень «Еліт-Профі», Фонд сприяння розвитку мистецтв і редакція журналу «Книжник-review». Це одна із найавторитетніших книжкових акцій, мета якої — іміджева підтримка вітчизняних книговидавців і популяризація українських книжок, що стали резонансними подіями.
Цьогорічних лауреатів визначали серед книжок, надрукованих українською мовою в період від грудня 2003-го до грудня 2004-го вітчизняними видавцями самостійно або у співпраці з іноземними партнерами. Впродовж дванадцяти місяців понад сто експертів, а це поети, письменники, викладачі, науковці, журналісти оцінювали за якістю тексту, поліграфічним рівнем, тематичною актуальністю та новизною лідерів першого і другого півріч. Сто сорок видань із шести тисяч, що набрали найбільшу кількість балів, увійшли до остаточного номінаційного списку. Власне, номінацій було десять: «Софія», «Минувшина», «Політлікнеп», «Постаті», «Дитяче свято», «Хрестоматія», «Красне письменство», «Візитівка», «Голоси», «Обрії». У кожній із них іще по дві підномінації, де за перші три місця змагалися по сім книжок. Претендентів на гран-прі теж було кілька.
«Як тільки-но організатори підсумували результати, побачив, що в переможці вийшло багато тих творів, за які я як експерт не голосував, — говорить керівник проекту Костянтин Родик. — Але в мене немає жодного сумніву, що усі вони є культурологічними подіями». Оскільки усіх лауреатів понад тридцять, назвемо найбільш цікавих на наш погляд. Отже, Гран-прі виборола книжка «Василь Стус: життя як творчість» Дмитра Стуса. Серед володарів перших і других премій кілька цьогорічних Шевченківських лауреатів, які, до слова, є авторами нашої газети: Михайлина Коцюбинська «Мої обрії», Марія Матіос «Солодка Даруся» та Сергій Кримський «Запити філософських смислів». До речі, меценат проекту Анатолій Толстоухов у своєму виступі підкреслив, що часто переможці «Книжки року» паралельно стають лауреатами Шевченківської премії. Це свідчить про фаховість експертів.
Нагороджені поетичні збірки «Готель Централь» Наталки Білоцерківець та «Срібний прімаш» Петра Мідянки. Окрім згаданої «Солодкої Дарусі» Марії Матіос, другим і третім місцями відзначені прозові твори «Депеш Мод» Сергія Жадана та «Поклоніння ящірці» Любка Дереша. У номінації «Хрестоматія» перемогли класики: Вибрані твори у трьох томах Миколи Вінграновського, «Кобзар» Тараса Шевченка, «Біографічні матеріали. Документи. Іконографія» Лесі Українки. А у «Політлікнепі» перша премія присуджена праці «Українці: несподівана нація» Ендрю Вілсона. Дитячі твори «Різдв’яна Рукавичка» Івана Малковича та «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка нагороди поділили між собою.
Нам надзвичайно приємно, що в підномінації «Історія XIX — XXI століть» у жанровому визначенні «Минувшина» перше місце отримали книжки з серії «Бібліотека газети «День» «Україна Incognita», «Дві Русі», «Війни і мир»! Відзначаємо, що нашим книжкам довелося змагатися з серйозними конкурентами, особливо з працею Віктора Горобця, Станіслава Кульчицького та інших авторів «Україна і Росія в історичній ретроспективі», яка посіла почесне друге місце. До речі, торік організатори літературного конкурсу «Коронація слова» нагородили книжки «Україна Incognita» (2002) та «Дві Русі» (2003) почесним дипломом за проведену культурну й подвижницьку роботу. А на минулорічному Форумі у Львові його президент Олександра Коваль відзначила почесною грамотою книгу «Війни і мир» (українською і польською мовами), які ми вперше презентували на цій виставці. «Популярний виклад історії для сучасників і з погляду сучасників — дуже вдала концепція цього триптиху, — говорить Олександра Коваль. — За кордоном такі видання стають бестселерами! А в нас почасти їх незаслужено оминають увагою, не розуміючи, що вони є, сказати б, історичним лікнепом для суспільства!» Принагідно зауважимо, що «Україна Incognita», «Дві Русі», «Війни і мир» видані у власному видавництві газети «Українська прес-група».
До речі, книжки-переможці надруковані здебільшого в тих же кількох видавництвах, що й у 2003 році. А це: «Фоліо» (Харків), «Піраміда», «Кальварія» (Львів), «Лілея-НВ» (Івано-Франківськ), «Дніпро», «Критика», «Генеза», «Дух і літера», «Факт» (Київ).
Цього разу для усіх номінантів акції організатори виготовили стрічки-відзнаки про участь у рейтингу «Книжка року-2004», з якими вони продаватимуться. «Так роблять видавці та книгопродавці у всіх країнах, — зазначає директор Центру рейтингових досліджень «Еліт-профі» Галина Родіна. — Згідно соціологічних досліджень, ці книжки продаються вп’ятеро-вшестеро краще! Людям завжди цікаво придбати те, що нагороджене!». До церемонії вшанування переможців вийшла друком міні-енциклопедія найцікавіших торішніх книжкових подій «Український best». Вона допоможе читачеві орієнтуватися у книжковому ринку України. Загалом Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» впливає на формування високих читацьких запитів. Досвід засвідчує, що читацькі смаки потроху змінюються й багато в чому вже співпадають зі смаками книжкових експертів. Як приклад відзначені «Мої обрії» Михайлини Коцюбинської чи книжки «Дня» добре продаються. «Україна Іncognita», «Дві Русі» вже перевидавалися.
«Книжка року» має всі шанси стати своєрідним українським книжковим «Оскаром». Але для цього їй потрібна належна суспільна увага. Коли минулого літа проводився Форум видавців у Львові, ми в редакції дивувалися, чому по телебаченню не передають щоденників із цієї акції. «День» висвітлював її в кількох номерах поспіль. Можна сказати, мовляв, подія відбувалася у Львові. Але «Книжка року» проходила вже під боком, у Києві...
Ми запитали про враження від рейтингу, а також про нагородження книжок серії «Бібліотека газети «День» в організаторів, експертів, гостей:
Костянтин РОДИК , керівник проекту «Книжка року»:
— У мене дуже гарні враження від рейтингу. Зауважую, наприклад, що автори почали писати більше мемуарів та біографій. Цей жанр досить широко представлений у світі. Цього року з’явилося багато цікавих книжок на історичну тематику. Раніше ми проводили соціологічне дослідження та виявили, що історична література посідає третє місце у смаках читачів. Мені приємно за газету «День». Ви знайшли нішу читача, якого сьогодні найбільше. Це людина, яка би хотіла знати історію, але сама ніколи не візьметься за вивчення праць Грушевського, Петлюри. Тому саме популярний виклад історії прийдеться їй до снаги.
Володимир ПАНЧЕНКО , віце-президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», упорядник та автор статей книжок серії «Бібліотека газети «День»:
— Я задоволений, що тритомник серії «Бібліотека газети «День» помічений. Це важливо не тільки для творчого колективу та натхненника цих книжок Лариси Івшиної. Передусім це потрібно для нашого суспільства. В час, коли постає нова політична нація, аж ніяк не обійтися без глибокого осмислення української історії, без проектування цієї історії на день нинішній, завтрашній. А у книжках «Україна Incognita», «Дві Русі», «Війни і мир» події та персоналії трактуються саме з позиції сьогодення.
А що стосується презентації найкращих здобутків українського книговидання за минулий рік, яке існує не завдяки, а всупереч реаліям, то на ній я вкотре пересвідчився, що українська книжка є і вона цікава. На мою думку, цілком справедливо, що Гран-прі отримала робота Дмитра Стуса про свого батька Василя Стуса.
Лариса ІВШИНА , головний редактор «Дня»:
— У мене відчуття такої, сказати б, рідкісної справедливості. Тому що останні три роки, коли ми розпочали наш проект, стали роками бурхливого інтересу до історії. Приємно, що відзначено наших авторів, експертів, журналістів. Це є свідченням того, що суспільство реагує на новаторство і якість. Адже «Дві Русі» вийшла двома мовами за доволі короткий термін. На Московській виставці книжка мала неабиякий успіх. «Війни і мир» була чи не єдиним інтелектуальним продуктом у Рік Польщі в Україні, створеним на українські кошти, а не на іноземні гранти, та ще й двома мовами: українською і польською. Я дуже рада за усіх, хто причетний до створення серії «Бібліотека газети «День».
Щодо загальних вражень від рейтингу, то хочу сказати, що подвижники Галина Родіна та Костянтин Родик заслуговують найвищої похвали, так само як і меценати, які підтримують цю благородну справу. Акція «Книжка року» під гаслом «Читайте книжки, що стали подіями» утримує суспільство від девальвації цінностей.
