Якщо минулого року у спектаклі «Тарас. Слава» йшлося про останні роки Тараса Григоровича, то цьогоріч глядачам розповідали про суперечливий період його життя — 27 — 33 роки. Роль Шевченка зіграв відомий київський актор Євген Нищук. А «словами», з легкої руки режисера Сергія Проскурні, стали діти. Вони бігали по сцені, грали із Шевченком-Нищуком у «сніжки», кидаючись зіжмаканим папером, і втішали свого «батька», коли пролунав царський вирок — «без права писати й малювати»... Утім, обидві вистави є своєрідними ескізами, адже повноцінний спектакль із чотирьох частин українці матимуть змогу побачити 2014-го. До 200 річниці від народження Тараса Шевченка в театрі поставлять ще дві частини тетралогії Стельмаха. Тож виставу «Доля» глядачі побачать у березні 2013 р., а прем’єра «Безталання» відбудеться восени того ж року. Цікаво, що «Тарас. Слова» виявили бажання подивитися у Харкові (приблизно 22 травня).
Євген НИЩУК, заслужений артист України, актор театру «Сузір’я»:
— Такі роботи, як створення образу Тараса Шевченка, — велика відповідальність. Адже є багато нашарувань, багато кліше щодо образу Кобзаря — яким мусить бути. Хоча я і не з черкаського краю, але, мабуть, десь на підсвідомому рівні намагався все це осягнути. Відпустив трішки бакенбарди, хотів зрозуміти його психотип. А щоб зруйнувати кліше у сприйнятті, я хапався за певні легенди, які чув. Наприклад, ми ввели образ кролевецького рушника, який Тарасові подарували, а в підсумку цим рушником його опускали до могили. Були й інші моменти, знаки, символи, про які не завжди знають люди... Я вдячний черкаським акторам за щирість. Відчувалося, що вони також «зголодніли» за таким матеріалом.
Сергій ПРОСКУРНЯ, режисер вистави:
— Тішуся участю Євгена Нищука, якого ми запросили на роль Тараса. Це вдалий вибір актора, який може дати цілу гаму для розкриття образу. На мою думку, Шевченко з 27 до 33 років — це «людина-фестиваль», яка закохує в себе, в яку всі закохуються. Це якесь свято. І Євген надзвичайно гнучкий. Він імпровізує на сцені, має цікаві акторські ідеї, які розвивають ту лінію, яку я йому пропоную як режисер.
Богдан СТЕЛЬМАХ, поет, автор тетралогії «Тарас»:
— 23 роки тому Сергій Проскурня у Львові поставив дві частини. У нас із ним є той досвід, що ми вже бачили на сцені тетралогію повністю. Перша і друга частини у Черкаському театрі трішки інакші, ніж у Львові. У минулорічній і сьогоднішній виставах проглядається інакша стилістика. Звісно, я маю якісь застереження, але загалом щасливий, що моя робота проростає на Тарасовій землі...
