На своєму першому засіданні Національна рада з питань культури та духовності при Президентові підтримала ідею створити державний центр, який об’єднав би науково- дослідний інститут, експозиційні зали і сховище унікальних колекцій, зібраних на забруднених територіях Чорнобильської зони, повідомляє Інтерфакс-Україна. Проблему збереження етнокультурної спадщини Чорнобильської зони підняла член ради, поетеса Ліна Костенко, яка бере участь в етнографічних експедиціях у зону відчуження. Також у засіданні взяли участь глава ради народний депутат Микола Жулинський, керівник Головної служби гуманітарної політики Маркіян Лубківський, радник Президента Володимир Гришко, віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко, міністр культури та туризму Ігор Ліховой, письменниця Оксана Забужко, академік Іван Дзюба, а також філософ Мирослав Попович. «День» запропонував прокоментувати результати засідання Мирославу Поповичу та Миколi Жулинському.
Мирослав ПОПОВИЧ, директор Інституту філософії ім. Григорія Сковороди Національної академії наук України:
— На порядку денному стояло кілька важливих питань. Про обрання колегії Національної ради, про формування експертних груп Нацради, про створення рад iз питань культури та духовності при раді міністрів Криму і обласних держадміністраціях, про проект загальнодержавної програми дій щодо збагачення та розвитку культури та духовності українського суспільства. Потім — затвердження переліку пам’яток культурної спадщини національного значення, які потребують першочергових ремонтно-реставраційних робіт (список великий — на кілька сторінок). Про стан збереження етнокультурної спадщини Чорнобильської зони інформувала Ліна Василівна Костенко. Далі йшло обговорення про роботу телеканалу «Культура», про книжкову продукцію, про здійснення моніторингу стану збереження і відновлення пам’яток культурної спадщини України. Програма — важлива. І якщо є такий спеціальний орган при Президентові України, то це означає, що можна вносити ті чи інші пропозиції, і вони дійдуть до вищих урядових кіл держави. Це можуть бути й великі програмні завдання, наприклад, як проект концепції загальнодержавної програми збагачення та розвитку культури і духовності українського суспільства, списки пам’яток культурної спадщини... От в цьому й полягає сенс такої ради. Ми вже одержали для оцінок проект Указу Президента щодо книжкової справи. Приємно, що це — громадський орган, і люди, які присутні в ньому, є відкритими для пропозицій. В будь-якому випадку це буде хороша річ, незалежно від того, який буде коефіцієнт корисної дії. Адже у будь-якому разі він буде корисним.
Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, голова Національної ради з питань культури та духовності при Президентовi України:
— Сьогодні важко сказати, наскільки така рада буде ефективною. Адже все буде залежати і від відпрацьованих нами механізмів реалізації тих рішень, які будуть пропонуватися на розгляд Президента України. До того ж, сьогодні ми повинні урахувати ще й ті зміни, які внесені в Конституцію України в зв’язку з конституційною реформою. Також сьогодні ще стоїть питання про відпрацювання механізму дії такого громадського органу, як наша рада: на кого вона зможе впливати, які рішення вона зможе пропонувати тощо. Зокрема, на першому засіданні ми створили експертні групи, очолені членами Нацради, які будуть аналізувати ситуацію по різних аспектах суспільного та громадського життя. А активна позиція громадськості стане, на мою думку, дієвим стимулом, щоб звернути на проблеми увагу. Ми будемо просити Президента створити такі ради при облдержадміністраціях, щоб можна було мати якусь суб’єктивну, незалежну оцінку того, що сьогодні відбувається в регіонах. Це допоможе нам зберегти історико-культурне середовище. Думаю, до такої ради влада буде прислуховуватися. Так що планів у нас дуже багато. Наскільки ефективно вдасться їх реалізувати, щиро кажу, сказати дуже важко. Але, думаю, успіх буде. Я вірю в це. Інакше я би за цю справу не брався.
