Позавчора в гостях у нашої редакції побували директор Української служби «Радіо Свобода» у Празі Олександр Народецький і директор з політики та стратегічного планування «Радіо Свобода» Джеф Трімбл. На початку бесіди гості сказали, що нам легко зрозуміти один одного, оскільки журналістів у всьому світі об’єднують схожі проблеми. Специфіка «Радіо Свобода» полягає в тому, що воно закриває свої представництва в країнах, які досягають певного рівня демократії. Останній такий випадок стався в Естонії. Чи можна «агітувати» за демократію, використовуючи будь-які засоби? Як уникнути журналістських помилок, і чи мають журналісти право на упередженість, керуючись, як їм здається, добрими намірами? У цьому ми й намагалися розібратися в ході бесіди.
А ще — чому існує думка, що російська служба «Радіо Свобода» сильніша в професійному плані, ніж українська. Чи тільки нестача грошей тому причина? Олександр Народецький вважає, що нести космополітичну ідею завжди легше, ніж заглиблюватися в такі недоторкані теми, як національна спадщина або релігія (що робить українська служба). У свою чергу Джеф Трімбл додав, що, наприклад, звільнення Парфьонова з НТВ свідчить про те, що в Україні плюралізму більше, ніж у Росії.
Про те, яка інформація ніколи не може з’явитися в ефірі «Радіо Свобода», про ставлення наших гостей до зміни місця роботи їхніми колишніми колегами, про те, чому влада в очах журналістів «Радіо Свобода» «завжди виглядає як грішник», — читайте в найближчих номерах «Дня».
