Україна виступає за створення єдиного європейського простору безпеки і готова приєднатися до Багатонаціональних миротворчих сил Південно-східної Європи. Про це вчора заявив Віктор Ющенко, виступаючи на засіданні Ради Міністрів оборони країн Південно-східної Європи. У своєму виступі він також сказав, що Україна буде «контрибутором безпеки в Європі» і надійним партнером в міжнародних операціях під егідою ООН, НАТО і ЄС. «Користуючись нагодою я закликаю всіх європейських партнерів України посприяти нашим намірам приєднається до плану дій з членства в Північно-атлантичному альянсі», — сказав Президент.
Отже, що ж це за організація — РМО ПСЄ? З’явилася вона 1998 року. Основна мета — стабілізація ситуації на Балканах і, відповідно, в країнах Південно-східної Європи. Друга і не менш важлива мета — це сприяння інтеграції цих країн в НАТО. У склад РМО ПСЄ входять 11 країн-учасниць: Албанія, Болгарія, Греція, Македонія, Італія, Словенія, США, Україна, Румунія, Туреччина і Хорватія. Статус країн-спостерігачів мають: Молдова, Грузія, Боснія і Герцеговина, Сербія, Чорногорія.
Треба сказати, в грудні 2005 року Україна вже приєдналася до цієї організації. Правда, без підписання угоди. Тепер це упущення виправлене.
Як пояснив «Дню» директор військових програм Центру ім. Разумкова Микола Сунгуровський, угода передбачає надання контингенту в багатонаціональну бригаду. «Бригада має один штаб, а все інше — це сили реагування на ту або іншу ситуацію.» Важлива деталь — це приєднання не означає автоматичну участь у всіх миротворчих операціях. Брати чи не брати участь в тій або іншій конкретній операції — вирішуватиме виключно Україна.
За словами глави оборонного відомства України Анатолія Гриценка, в кожному окремому випадку таке рішення проходитиме через уряд, РНБО, Президента і Верховну Раду. «Але готувати війська, щоб спільно діяти у разі, якщо виникне загроза безпеки в регіоні, ми повинні. Згідно із законом про миротворчу діяльність і як міністр оборони я маю це забезпечити», — наголосив Гриценко.
Ще один цікавий аспект — направляти можна не тільки бойові підрозділи — це можуть бути лікарі, сапери, будівельники тощо. В залежності від того, що треба в конкретному випадку. Наприклад, Україна зараз бере участь в операції в Афганістані, надаючи туди контингент чисельністю аж в одну людину — це лікар. До речі, скоро він повернеться на батьківщину, а замість нього буде направлено двоє українських військових медиків і штабного офіцера.
І нарешті — фінансування. Жодних особливих витрат для України це не передбачає, але трохи розщедритися все-таки доведеться. «Якщо ми, наприклад, беремо участь у миротворчих операціях ООН, то це оплачується з бюджету ООН. Якщо ж ми посилаємо наш контингент в рамках таких організацій як РМО ПСЄ чи НАТО, тут зміст оплачує сама країна», — розповів «Дню» Микола Сунгуровський.
КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР
НАТО розгляне питання щодо приєднання України до плану дій про членство в альянсі тільки після надходження офіційної заявки. Про це сказав на спільній прес-конференції за підсумками засідання Ради Міністрів оборони країн Південно-східної Європи керівник відділу департаменту міжнародного секретаріату НАТО з питань безпекової політики і планування Георгіос Катсірдакіс. «Перш за все ми повинні почути це (бажання приєднатись до ПДЧ) офіційно на рівні ради НАТО, а потім альянс повинен винести рішення як завжди консенсусом. Ми приймемо рішення тоді, коли надійде офіційне клопотання», — додав він.
