Сарказм радянсько-пушкінського римейку «Товарищ, верь, взойдет она, на водку старая цена», в наш час в Україні, хоч як це дивно, виправданий далеко не повністю. Це довела наша столиця, все-таки повернувши своїх громадян до цін на житлово-комунальні послуги, що мали місце чотири місяці торік. Щоправда, стара ціна не нижча, а вища за ту, що була чинна до останнього часу. Із початку липня кияни платитимуть на 16—17% більше. Проте, повідомивши про це журналістів, заступник столичного мера Анатолій Голубченко заявив, що «не розглядає це питання сьогодні як підвищення тарифів», а всього лише як виконання травневого (2009 р.) меморандуму між мерією, компанією «Київенерго» та «Нафтогазом України», який, за його словами, слід було реалізувати ще цього травня. Оплата за тепло та гаряче водопостачання в результаті зросла, відповідно, на 41 і 34 відсотки, і тепер за однокімнатну квартиру киянам доведеться платити на 31 гривню більше, за двокімнатну — на 61 гривню, за трикімнатну — на 85 гривень.
Столичний тарифний стрибок може викликати лавиноподібне зростання тарифів і в решті країні. Адже Київ завжди був у цьому плані, як то кажуть, маяком. Невипадково Світовий банк днями погіршив прогноз інфляції в Україні цього року з 10,6% до 11,9% й зауважив, що це спричинено відкладенням необхідного підвищення тарифів на енергоносії та комунальні послуги.
Як сприймуть ці фінансові негаразди кияни? Голубченко зазначив, що торік оплата за житлово-комунальні послуги одразу після підвищення тарифів становила 100—103 відсотки (інша річ, що потім вона різко знизилася). І зараз теж з’явилася «певна реакція, зокрема, й державних органів». Перевіряти нові тарифи кинулися цінова й житлова інспекції, Антимонопольний комітет. Але зауважень немає. А тому тарифи набули чинності.
Чи буде поставлено крапку в цьому ралі, що не тішить городян? (Як відомо, розпорядження КМДА від 31 травня передбачало ще два цінові стрибки на тепло й гаряче водопостачання: з 1 вересня й 1 листопада.) Голубченко на це запитання відповів ухильно. Він нагадав, що тепер цим у країні відатиме спеціальний (і, напевно, як і решта, дуже незалежний. — Авт.) регулювальник, якому, як то кажуть, і карти в руки.
І тут одна з журналісток на високих тонах заговорила про необхідність підвищувати не лише тарифи, а й якість послуг. «Недалеко від мого будинку трубу прориває в одному й тому ж місці вже кілька разів», — навела вона беззаперечний аргумент. Але віце-мер до цієї атаки, мабуть, готувався. І почав розповідати, що в столиці, хоч як це дивно, немає організації, яку можна було б вважати виробником гарячої води, оскільки «Київенерго» навідріз відмовляється брати на себе відповідні функції. Монополіст виставляє ЖЕКам рахунки за теплоенергію на підігрівання води в гігакалоріях, тоді як останні, тобто виконавці відповідних послуг, стягають із мешканців плату за кубометри використаної гарячої води. От і виходить, що гаряча кубатура завищується (хоча б тільки через необхідність злити простиглу воду), а якість послуги, тобто температурний режим, ніким не контролюється. Хто розв’яже це протиріччя?
Тим часом уже наступного дня після виступу Голубченка перед журналістами нині діючий регулювальник — Національна комісія регулювання електроенергетики — в зв’язку з розширенням інвестпрограми збільшила з 1 липня тарифи «Київенерго». Електроенергія для жителів столиці подорожчала на 2,4% — до 50,41 коп. за кіловат, вартість тепла зросла на 7% — до 128,56 грн. за гігакалорію. У результаті доходи компанії зростуть цього року на 40,3 мільйона гривень. Чи зменшиться собівартість тепла, гарячої води й електроенергії, на жаль, не повідомляється. Але можна передбачити, що цінове ралі й надалі набиратиме обертів.
І тут саме час сказати ще декілька слів про відвертість і прозорість. Відповідаючи на запитання «Дня» про підсумки проведених у столиці побудинкових громадських слухань щодо перспектив підвищення плати за утримання житла, Голубченко повідомив, що люди самі шляхом голосування визначають для себе кількість необхідних послуг і таким чином виводять величину тарифу. Проте віце-мер тепер уже не впевнений, чи буде ця новація застосовуватися, оскільки цю тему більше не веде...
Не отримав «День» повної відповіді й на запитання про те, чи не пов’язані негаразди з гігакалоріями «Київенерго» з тим, що його власники й керівництво столиці виступають начебто в одній особі. Голубченко стверджував, що нічого не знає про те, чи має мер або хтось інший відношення до цього підприємства. У той же час він зазначив, що монополіст має повністю контролюватися муніципалітетом або державою. Тим паче, уточнив він, що в «Київенерго» останньому належить 51%. На думку Голубченка, цього цілком достатньо, щоб управляти підприємством і «змусити монополіста бути виробником послуг».
