На думку доцента кафедри захворювань очей Медичної академії післядипломної освіти Наталі Денисюк, найбільшу небезпеку для населення України сьогодні становлять... контактні лінзи. Якщо їх короткозорому або далекозорому пацієнтові підбирає не фахівець, або ж ця продукція несертифікована.
За даними фахівців, лише в Києві продажем цього пристосування для поліпшення зору займаються понад 300 всіляких «точок». Така кількість передбачає неабиякий попит. І він є, оскільки очі виявилися в техногенному світі надто вразливим органом.
А офіційно на українському ринку зареєстровано лише дві закордонні фірми, які виробляють контактні лінзи — «BHUSCH&LUBM» і «WESLEY-JESSEN PBH». Відповідно, лише вони, та ще державні спеціалізовані установи забезпечують свої представництва кваліфікованим персоналом. Але значна кількість практикуючих лікарів вбачили в контактній корекції можливість додаткового заробітку. Не одержавши спеціалізації, вони надають допомогу, яка нерідко перетворюється на «ведмежу», оскільки призводить до ускладнень.
Думку Н. Денисюк, яка визнана одним із провідних українських фахівців з контактної корекції зору, поділяє й Галина Степанюк, заступник начальника управління — начальник відділу організації спеціалізованої медичної допомоги Міністерства охорони здоров'я, і професор Микола Сергієнко, головний офтальмолог України, член-кореспондент Національної академії наук. Вони вважають, що створення державного Центру з контактної корекції — справа нагальна. До його компетенції мають увійти ліцензування та методичне навчання всіх, хто хоче працювати в цьому напрямку.
А поки що контактна корекція зору, ефективність якої в усьому світі давно вже стала прописною істиною, в нашій країні залишається такою собі «річчю в собі», де є місце не лише для кваліфікованих лікарів, а й просто для пересічних спритників.
№236 09.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
На думку доцента кафедри захворювань очей Медичної академії післядипломної освіти Наталі Денисюк, найбільшу небезпеку для населення України сьогодні становлять... контактні лінзи. Якщо їх короткозорому або далекозорому пацієнтові підбирає не фахівець, або ж ця продукція несертифікована.
За даними фахівців, лише в Києві продажем цього пристосування для поліпшення зору займаються понад 300 всіляких «точок». Така кількість передбачає неабиякий попит. І він є, оскільки очі виявилися в техногенному світі надто вразливим органом.
А офіційно на українському ринку зареєстровано лише дві закордонні фірми, які виробляють контактні лінзи — «BHUSCH&LUBM» і «WESLEY-JESSEN PBH». Відповідно, лише вони, та ще державні спеціалізовані установи забезпечують свої представництва кваліфікованим персоналом. Але значна кількість практикуючих лікарів вбачили в контактній корекції можливість додаткового заробітку. Не одержавши спеціалізації, вони надають допомогу, яка нерідко перетворюється на «ведмежу», оскільки призводить до ускладнень.
Думку Н. Денисюк, яка визнана одним із провідних українських фахівців з контактної корекції зору, поділяє й Галина Степанюк, заступник начальника управління — начальник відділу організації спеціалізованої медичної допомоги Міністерства охорони здоров'я, і професор Микола Сергієнко, головний офтальмолог України, член-кореспондент Національної академії наук. Вони вважають, що створення державного Центру з контактної корекції — справа нагальна. До його компетенції мають увійти ліцензування та методичне навчання всіх, хто хоче працювати в цьому напрямку.
А поки що контактна корекція зору, ефективність якої в усьому світі давно вже стала прописною істиною, в нашій країні залишається такою собі «річчю в собі», де є місце не лише для кваліфікованих лікарів, а й просто для пересічних спритників.
№236 09.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
