Відкріпна «мітка»
Відкріпні талони під час виборів видаватимуться при пред’явленні паспорта, в якому ставитиметься позначка. Про це заявив голова ЦВК Ярослав Давидович, повідомляє www.pravda.com.ua. Нагадавши про посилення умов видачі відкріпних талонів, Давидович додав: «Жодних проблем не буде».
Водночас глава ЦВК повідомив, що поліграфкомбінат «Україна» виготовить 740 тисяч відкріпних талонів або 2% від загальної кількості виборців в Україні. «Відкріпні талони своєчасно надійдуть у всі виборчі комісії, й жодних фальсифікацій з їхнім використанням не буде», — зазначив він.
Депутати розпочали читати
З 7 по 10 лютого в Верховній Раді проходить книжковий ярмарок «Форум видавців». У ньому беруть участь близько 60 провідних видавничих брендів нашої країни. Гостями форуму стали письменники й представники ЗМІ. Зокрема, великий інтерес народних депутатів викликають нові книги з серії «Бібліотека газети «День» — «Апокрифи Клари Гудзик» та «День і вічність Джеймса Мейса».
Прийняли металобрухт — відновлюйте пам’ятник
Власники двох пунктів прийому металолому, які прийняли частини меморіалу «Скорботна Мати», мають за свій рахунок відновити спотворений монумент до 14 лютого, повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на прес-службу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області. Згідно з інформацією прес-служби, співробітники Управління МВС області виявили у двох металоприймальних пунктах частини меморіалу «Скорботна Мати», присвяченого воїнам-афганцям та розташованого у Парку Слави в Херсоні. Інформація про спотворення меморіалу поступила до чергової частини міського управління міліції в суботу, 4 лютого. За словами співробітників правоохоронних органів, у пам’ятника — жінка, яка стоїть навколішки і тримає в руках ікону — було спиляно ноги. У неділю, 5 лютого, внаслідок перевірки пунктів прийому металолому співробітники міськвідділу міліції Херсона виявили металеві деталі монумента у двох пунктах металоприйому. Пошуки зловмисників тривають. 15 лютого відзначається 17-а річниця виведення радянських військ з Афганістану. В Україні цього ж дня також відзначається День учасників бойових дій на території інших держав.
У Криму — цукровий ажіотаж
Несподівано ціна на цукор у Криму підскочила до 5 гривень за кілограм. Міністр фінансів Криму Сергій Ляшенко сказав журналістам, що «економічних причин для підвищення ціни немає, цукру в Криму вистачає». Він пояснив це явище тим, що у споживачів існують «підвищені інфляційні очікування, і це несподівано підвищило попит, але його задовольнять».
З іншого боку, вважають спостерігачі, дуже схоже, що криза кимось організована штучно адміністративними методами напередодні виборів. Так, народний депутат України Володимир Шкляр, вважає, що велика кількість цукру монополізована підприємствами-посередниками, які вирішили «погріти руки». Водночас екс-прем’єр-міністр Криму Сергій Куніцин сказав, що поява нової кризи — це свідчення неспроможності влади впоратися з економічними закономірностями ринку. Владі, за його словами, необхідні потужні прогнозні здібності, «які зараз дають збій», а тому в країні спостерігається низка різних криз. Микита КАСЬЯНЕНКО , Сімферополь.
Українське кіно здобуло чергову перемогу
Позавчора були оголошені призери XXVIII міжнародного фестивалю короткометражних фільмів у Клермон-Феррані (Франція), який є найвагомішим у світі конкурсом короткометражних картин. В номінації «Кращий анімаційний фільм» переможцем було визнано мультфільм киянина Євгена Сивоконя «Засипле сніг дороги...» Ґран-прі МКФ у Клермон-Феррані здобув арґентинський фільм «Медіанатики» (режисер Ґуставо Таретто), Приз глядацьких симпатій — «Зимова сплячка» (Велика Британія, режисер Джон Вілльямс), а Спеціальний приз журі — «Остання фішка» (Австралія, режисер Ген Тан). Засипле сніг дороги...» була цього року єдиною картиною, що представляла Україну у Клермон-Феррані
69-річній Сивокінь — патріарх вітчизняної анімації. Закінчивши вечірнє відділення Київського художнього інституту, працював на студії «Київнаукфільм» як художник-постановник і режисер. Перша режисерська робота з’явилася в 1966 році. Вельми популярними серед глядачів були його «Страна считалия» за дитячими лічилками, «Вікно», «Непрочитаний лист». Окрім того, саме зусиллями Євгена Яковлевича підтримується вітчизняна школа анімації — ним започатковано спеціальне відділення на кінофакультеті Університету театру, кіна і телебачення імені Карпенка-Карого, де зараз учиться вже третій набір режисерів-аніматорів. Слід додати, що у 2005 році «Спеціальний приз журі» у тому таки Клермон-Феррані здобув неігровий фільм нашого режисера Валентина Васяновича «Проти сонця». З урахуванням минулорічної каннської «Золотої пальмової гілки» Ігоря Стрембіцького, то за рік, виходить, три вельми значущих нагороди — тобто «великий сезон» українського кіна в Європі триває, повiдомляє Дмитро ДЕСЯТЕРИК , «День».
