Аварія на «Деміївській»: півтора тижні на реабілітацію
На ліквідацію наслідків аварії при будівництві станції київського метро «Деміївська» (просп. Голосіївський, 36) потрібно близько півтора тижні, повідомив журналістам голова правління ВАТ «Київметробуд» Володимир Петренко в понеділок. За його словами, рух автотранспорту по Голосіївському проспекту буде відновлено вже у вівторок. В. Петренко також відзначив, що суму збитків, завданих аварією, буде визначено після встановлення причин аварії. Голова правління «Київметробуду» також висловив думку, що аварія була спричинена техногенними факторами. Водночас, за його словами, вся проектна документація була розроблена з урахуванням достатнього запасу міцності, передає Інтерфакс-Україна. В. Петренко також повідомив, що вага крану становить близько 80 тонн. Як повідомлялося, на станції київського метрополітену «Деміївська», яка будується, в суботу впав кран. Жертв і потерпілих немає. За ствердженнями працівників, кран впав через обвал котловану. У зв’язку з аварією кабельний оператор «Воля» припинив подачу телесигналу для жителів сусідніх районів.
«Герой» не для всіх
Деякі діячі науки, культури та політики висловлюють протест проти присвоєння народному депутату, голові редакційної ради газети «Сільські вісті» Івану Сподаренку звання Героя України. «Своїм зверненням висловлюємо протест проти президентського указу №60 за 2006 рік (указ про присвоєння І. Сподаренку звання Героя України. — Ред. ) та інших подібних дій влади, які прямо або непрямо підтримують антисемітизм та ксенофобію», — говориться у відкритому листі до української громадськості, переданому в агентство Інтерфакс-Україна. Лист підписали перший президент Леонід Кравчук, академік, народний депутат Петро Толочко, політолог Володимир Малинкович, академік Ігор Коваленко, член-кореспондент Національної академії наук Борис Маліновський, доктор медичних наук, лауреат Держпремії СРСР Володимир Ніколаєв, професор, доктор філософських наук Євген Головаха, академік Ісак Трахтенберг, президент Ради національних товариств України Ілля Левітас, поет Олександр Коротко, доктор мистецтвознавства Ніна Королюк, доктор хімічних наук Анатолій Лизогуб, директор Будинку вчених НАНУ Галина Стрижак. «Вимушені нагадати, що газета «Сільські вісті», редакційну раду якої очолює Іван Сподаренко, опублікувала кілька десятків грубих антисемітських статей у стилі геббельсівської пропаганди, які принижують честь і гідність цілої нації», — говориться в листі. На їхню думку, присвоєння звання Героя України І. Сподаренку негативно вплинуло на образ України як країни, яка стала на шлях демократичного розвитку, підірвало віру в гуманізм та толерантність багатонаціонального українського народу». Збір підписів під зверненням триває.
В Ужгороді допомагатимуть українцям за кордоном
Вчора директор консульської служби МЗС України Борис Базилевський відкрив в Ужгороді регіональне відділення Центру допомоги громадянам України за кордоном. Він зазначив, що подібні установи засновуються, в основному, в тих областях, які межують iз іншими країнами. Так Центри вже функціонують в Сімферополі, Одесі, Львові, віднині — в Ужгороді, а з початку лютого — і в Донецьку. «Поштовхом до створення подібних установ є те, що відкриваються кордони, українці дедалі частіше їздять до іноземних держав, — прокоментував Борис Базилевський, — а отже, з дедалі більшою кількістю людей трапляються неприємні ситуації, які потребують вирішення в тому числі й за допомогою спеціалістів України. Актуальність та нагальну необхідність відкриття подібних Центрів Борис Базилевський так пояснив: «Лише протягом минулого 2005 року до МЗС України надійшло 897 звернень щодо розшуку зниклих за кордоном громадян України. 558 осіб завдяки діяльності Центру допомоги громадянам України за кордоном при представництві МЗС України вдалося повернути на батьківщину. З-під варти нам вдалося торік звільнити 132 осіб. Окрім того, за сприяння Центру було повернуто 64 українцям невиплачену за кордоном заробітну плату на загальну суму 228 600 доларів США». За словами пана Базилевського, рішення про створення Центру допомоги громадянам України за кордоном на рівні держави було прийнято ще в березні минулого року. І хоча де- юре такий Центр не існував в Ужгороді, де-факто він працював i люди зверталися. Так, за словами представника МЗС України в Ужгороді Івана Баранчика, за той час (а це близько 9 місяців) до регіонального Центру надійшло близько 50 заяв, прохань та звернень від закарпатців. Представники МЗС кажуть, що одним iз основних напрямів діяльності Центрів допомоги громадянам України за кордоном стане інформаційно-роз’яснювальна робота. Йдеться про те, що нині навколо українців крутиться чимало кримінальних структур, які нерідко підробляють документи, візи тощо, а потім, за кордоном, людина опиняється зі своїми проблемами сам на сам. Аби подібного не сталося, до роботи в Центрі залучатимуть висококваліфікованих фахівців і, за попередніми переговорами, в Ужгородському Центрі працюватимуть студенти та випускники юридичних факультетів Закарпатських університетів, повiдомляє Наталка ПОПОВИЧ, Ужгород.
В Україні невигідно видобувати золото
На сьогодні в Закарпатті вже видобуто 646,4 кг золота, повідомив днями на виїзній прес-конференції голова Закарпатської облдержадміністрації Олег Гаваші. За його словами, на підприємстві створено 367 робочих місць із середньомісячною зарплатою 975 грн., до бюджетів усіх рівнів сплачено 12,3 млн. грн. податків та зборів. Але собівартість одного грама лише на 5 грн. менша від ринкової ціни. А здешевити видобуток і переробку золотоносної руди може впровадження цианідних технологій (нині в Мусієві використовують гравітаційний спосіб, тобто звичайне вимивання дорогоцінної породи). Однак проти цианідного способу виступають закарпатські екологи. Лише за останні два роки в Румунії три рази траплялася аварія на подібній золотовидобувній шахті, в результаті чого в Тису на Закарпатті потрапляли цианіди. Закарпатські екологи подібного бояться. А тим часом видобуток 1 г золота в Україні втричі дорожчий, ніж у Південнiй Африці та Росії. Із тонни золотоносної руди вимивають лише 2,5—3 г благородного металу. Стільки ж лишається невилученого. Рентабельним виробництво стає, коли з тонни руди видобувають щонайменше 8 г золота, кажуть спеціалісти. До речі, залучення цианідного методу дозволяє видобувати до 90 відсотків золота з руди. Для покращення роботи золотодобувної галузі області на перспективу 15—20 років необхідно 40 млн. дол. США інвестицій, які з достатньою мірою окупляться. Наразі вже знайшовся й закордонний інвестор, який готовий вкласти 69 млн. доларів США, модернізувати обладнання тощо. Однак чи погодиться держава віддати зі своїх рук контрольний пакет акцій підприємства — невiдомо, повiдомляє Наталка ПОПОВИЧ, Ужгород.
