База — є
На 99,3% підготовлено електронну базу списків виборців Донецької області, робота над якою на сьогодні завершена в 15 із 17 районів області. При цьому, як повідомляє прес-служба Донецької облдержадміністрації, робочі групи зі складання списків обробили вже майже 100% відомостей про громадян Донеччини та звели ці дані в єдині списки. Зараз підготовка електронної бази здійснюється на 1303 комп’ютерах. Уже 1 листопада списки буде надано для ознайомлення донеччанам, які зможуть до 1 січня внести в них необхідні поправки. Паралельно з 1 листопада до 1 лютого 2006 року місцеві загальні списки виборців уточнюватимуться, в них внесуть відповідні корективи, після чого списки буде направлено для складання єдиного Державного реєстру виборців, повідомляє Ганна ХРИПУНКОВА , «День».
Розпустилися...
Учора в Верховній Раді розпустили фракцію Народно-демократичної партії та партії «Трудова Україна». Про це оголосив віце-спікер Адам Мартинюк. За словами А. Мартинюка, з 22 вересня в складі фракції перебувало всього 13 народних депутатів, тоді як для підтримки життєдіяльності фракції необхідно, згідно з регламентом, мінімум 14 парламентаріїв. Фракція НДП-«ТУ» проіснувала трохи більше місяця, — її було створено 9 вересня цього року. Екс-співголовуючі фракції Валерій Пустовойтенко, Валерій Коновалюк, Володимир Демьохін, Людмила Супрун та їхні співпартійці поповнили лави позафракційних депутатів, яких за станом на вчорашній день у парламенті вже 49 (з 427). Може, народні демократи й «трудовики» зроблять ще одну відчайдушну спробу отримати в парламенті власну фракцію. Тим більше, що сьогодні вони мають бути в цьому особливо зацікавлені: представництво у Верховній Раді дає партіям, згідно із законодавством, переваги при формуванні виборчих комісій на майбутні парламентські вибори. На даний момент найчисленніша у ВР фракція Компартії — 56 депутатів, найменша — Народного Руху України, до якої входять 14 депутатів.
«Кінозолото» з Грузії
В Україні проходить фестиваль «Золота серія грузинського кіно», що триватиме до 22 листопада. Він проводиться в рамках Року Грузії в Україні при допомозі Посольства Грузії. Фільми фесту показують не лише у нашій столиці, а й у Дніпропетровську, Одесі, Львові, Донецьку, Харкові та Вінниці. У Києві фільми демонструються в кінотеатрі «Баттерфляй Ультрамарин». Фестивальну програму відкрив знаменитий грузинський режисер, директор студії «Грузія-Фільм» Резо Чхеїдзе. Шанувальники кіно добре пам’ятають такі його легендарні стрічки, як «Батько солдата» та «Житіє Дон Кіхота і Санчо», повідомляє «Кіно-Коло». У рамках «Золотої серії грузинського кіно» показують не лише добре відомі роботи, а й і нові картини грузинських кінематографістів. Відкрився фест «Батьком солдата». У програмі ще шість фільмів: «Блакитні гори, чи Неправдоподібна історія» (режисер Ельдар Шенґелая), «Цвинтар марень» (режисер Ґіорґі Хайндрава), «Вони» (режисер Леван Закарейшвілі), «Тут світанок» (режисер Заза Урушадзе) та документальна стрічка «Мейдан — пуп землі» (режисер Дато Джанелідзе). Усі картини, крім документальної, демонструватимуться з кіноплівки, а фільм Д. Джанелідзе показують із DVD.
Що читатимуть в українській армії?
17 жовтня міністр оборони Анатолій Гриценко звернувся з відкритим листом до видавців та головних редакторів друкованих ЗМІ України, у якому просить їх оформити безкоштовну передплату на свої видання для військових частин, військових навчальних закладів і гарнізонних бібліотек. У листі зокрема зазначається, що під час нинішньої передплатної кампанії окремі редакції газет і журналів вже запропонували військовому відомству допомогу і за рахунок внутрішніх резервів передплатять для військових 1500— 2000 примірників своїх видань. Як повідомили «Дню» в департаменті гуманітарної політики Міністерства оборони України, у рамках наявних фінансових можливостей Міноборони намагається задовольнити інформаційні потреби військовослужбовців, передплачуючи, згідно з новою директивою міністра, певну кількість друкованих видань. Але цього вкрай недостатньо. Наприклад, як вважають у департаменті, кількість передплачених примірників газети «Народна армія» мала б збільшиться приблизно в три рази, журналу «Військо України» — в чотири. Слід зазначити, що у згаданій директиві містяться не лише військові ЗМІ, але й загальноукраїнські видання — такі, наприклад, як «Голос України», «Урядовий кур’єр», газета «День» та інші. За статистикою департаменту гуманітарної політики Міністерства оборони, за радянських часів обов’язковими для переплати були військова і партійна преса, що теж регулювалося відповідною директивою міністра оборони. Однак чим цікавляться ті, хто відбуває військову службу сьогодні, в Міністерстві так і не дали відповіді. Кажуть, що для цього треба проводити відповідні дослідження та опитування у Збройних Силах України. А от на думку головного редактора журналу «Військо України» Володимира Горішняка, солдатам цікаво було б читати, наприклад, періодику молодіжного спрямування. В той же час він вважає, що і військова преса, попри все, буде теж залишатися цікавою і бажаною для військового читача. Пан Горішняк схвально оцінює нову ідею міністра, проте побоюється її викривлення напередодні парламентських виборів (йдеться зокрема про нав’язування військовим партійної преси). Юлія КАЦУН , «День».
