Експорт продовольчого зерна доведеться обмежити
Міністерство аграрної політики України пропонує обмежити експорт продовольчого зерна з країни та створити державний запас цієї культури для забезпечення внутрішньої потреби. Про це заявив учора міністр аграрної політики Олександр Баранівський. За його словами, державі треба створити запаси продовольчого зерна для забезпечення внутрішньої потреби, оскільки через несприятливі погодні умови очікується значне скорочення урожаю озимих зернових. О. Баранівський також зазначив, що посіви озимих цього року становитимуть близько 5 млн. га, що приблизно на 2 млн. га менше порівняно з 2004 роком. Він вказав на відсутність запасів вологи через засуху на 80% посіяних озимими площ. Значна частина цих культур, за словами міністра, перебуває в пригніченому стані. Серед інших причин, що вплинули на недосів озимих, міністр назвав низькі цьогорічні ціни на зерно, які зробили виробництво зернових збитковим. Зокрема, інформує Інтерфакс-Україна, реальна ціна на пшеницю в цей час на 80 грн./т менше собівартості її виробництва, що становить 522 грн./т.
СОТ: знову російський синхрон?
Урядам України та Росії пропонують створити спільну робочу групу для синхронізації вступу двох країн до СОТ. Про це йшлося на вчорашній зустрічі секретаря Ради національної безпеки та оборони України Анатолія Кінаха із секретарем ради нацбезпеки та оборони Російської Федерації Ігорем Івановим, передає Інтерфакс-Україна. Як повідомили в прес-службі Кінаха, під час зустрічі була досягнута домовленість затвердити в листопаді поточного року національні склади міждержавної комісії й план спільної роботи Рад національної безпеки України та Росії. Серед пріоритетів плану співпраці РНБО України та Росії — наповнення реальним змістом роботи міждержавної комісії «Ющенко — Путін», активізація зовнішньоекономічної співпраці, зокрема в таких стратегічних напрямах, як енергетична сфера, транспортна інфраструктура.
Новий «ягідний шлях» може з’явитись на півночі Житомирщини
Заново збудований 9-кілометровий відрізок дороги в Олевському районі міждержавного автомобільного пропускного пункту на українсько-білоруському кордоні відкрили, що називається, «під фанфари». Причому як представники Білорусії, так і України, насамперед голова Житомирської облдержадміністрації Павло Жебрівський, висловлювали сподівання на зростання обсягів автоперевезень з обох сторін, що сприятиме розвитку взаємовигідних економічних відносин. (За даними митників, на даний момент потік машин ніяк не вражаючий — до 30 машин за добу, хоча влітку він суттєво зростає). Як губернатор, так і голова Олевської райдержадміністрації Валерій Троян розраховують також на розвиток інфрастуктури у цьому найбільш віддаленому районі й, як наслідок, — на створення нових робочих місць. На думку останнього, додаткові перспективи може отримати садівницька галузь — на території району, в тому числі неподалік майдану Копищенського розбито понад 20 гектарів садів, здебільшого плантацій чорної смородини. І тепер він з більшим оптимізмом чекає на інвесторів, які вкладуть гроші в будівництво переробних підприємств і будуть мати змогу вивезти солодку ягідну продукцію. У місцевих селян («День» розмовляв, зокрема, з Ольгою Бурім) свої причини для радості — тепер їм буде значно легше добратися як до райцентру, так і до Житомира. Це означає, що вони зможуть налагодити більш оперативну доставку на ринки ягід і грибів, але не вирощених, а зібраних у лісі — зараз в навколишніх селах багато сімей, які за літо таким чином заробляють від 7 до 50 тисяч грн. і вочевидь не збираються відмовлятися від традиційного для цих місць промислу, повідомляє Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День».
Закарпаття: місцеві ринки — пожежонебезпечні
Саме до такого, невтішного для регіону висновку дійшли фахівці у галузі пожежної безпеки наглядово-профілактичного блоку Управління МНС України в Закарпатській області. Більшість адміністрацій ринків Закарпаття вперто не хоче дотримуватися нормативних двох метрів між рядами торговельних прилавків, тим самим звужуючи можливі шляхи евакуації. «Будь-яка паніка, що здійметься на ринку, здатна завершитися пораненням людей», — розповідає перший заступник начальника УМНС України в Закарпатській області Володимир Бодак. Окрема тема розмови — протипожежне водопостачання. Тієї води, яка міститься в цистерні пожежного автомобіля, вистачає тільки на 10 хвилин продуктивного гасіння. Далі потрібно під’єднуватися до гідрантів та водонапірних веж. Однак часто скористатися ними неможливо. На одному з найбільших ужгородських ринків на місці розташування гідрантів... «красуються» торговельні палатки. Не більше користі тут і від водонапірної вежі — вона просто непристосована для забору води пожежними автомобілями, тому найменше загоряння тут доведеться гасити методом підвозу води. Як засвідчують приписи органів Державного пожежного нагляду, найбільш згадуваним порушенням є несправність або відсутність автоматичної пожежної сигналізації. Потреба ж у ній визначена хоча б тим, що підприємницьку діяльність тут, зазвичай, провадять кілька десятків суб’єктів, і пожежа в одного з них обов’язково призведе до втрат у інших, повідомляє Наталка ПОПОВИЧ, Ужгород.
Проти Порошенка порушили справу
Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу проти екс-секретаря Ради національної безпеки й оборони Петра Порошенка. Кримінальну справу порушили за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 206 Кримінального кодексу, повідомляє прес-служба Генпрокуратури. Генпрокуратура обвинувачує П. Порошенка в «протидії законній господарській діяльності двох підприємств, які зводили будинок по вул. Грушевського, 9-а в м. Києві». П. Порошенко став секретарем РНБО 19 лютого цього року. 8 вересня Президент прийняв його відставку.
