Ризик для армії
Головними загрозами для програми розвитку Збройних сил у 2006—2011 роках, проект якої Міністерство оборони України передало на затвердження в уряд, є недофінансування й можлива відсутність політичної волі при виконанні, вважає голова парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони Георгій Крючков. «Це — добротний документ, який базується на напрацюванні, закладеному раніше», — сказав Г. Крючков у інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна. Зі слів голови профільного комітету, програма виходить із того, що у зв’язку з систематичним недофінансуванням, яке становить 50-60% від мінімально необхідної потреби, ЗСУ знаходяться у важкому становищі. В документі також зазначається, що за роки існування української армії не було отримано жодного виду нового озброєння, ті озброєння, що є і техніка на 80% вичерпали свій ресурс, а решта вийде з ладу найближчим часом, і армія може виявитися в катастрофічному становищі. Зі слів Крючкова, в проекті програми «є дуже цікавий розділ — ризики для програми». До першої групи ризику віднесено фінансування. «Показано, що якщо фінансування буде в обсязі 90% від записаної цифри, то наслідки будуть такі; якщо 80% — такі; якщо 70% — усе розвалиться», — пояснив він. Друга група ризику — наявність політичної волі для проведення реформи. У зв’язку з цим голова комітету нагадав про створену раніше державну комісію з питань реформування всієї військової організації держави, яку очолював прем’єр (на той час Віктор Янукович. — Ред. ). «Зараз цю комісію очолив Президент, але мені не відомо, щоб ця комісія збиралася й приймала якісь рішення. Це — до питання про політичну волю. Ми також бачимо, що відбувається у верхах — йде перетягання ковдри на себе різними структурами», — сказав він. Окрім того Г. Крючков звернув увагу на «ще один сильний момент». «Програма виходить із того, що в нас є Державна програма розвитку озброєння та бойової техніки, яку було затверджено в минулому році. У проекті програми констатується, що ця програма в повному обсязі не виконується, що, у свою чергу, також закладає міну під програму розвитку», — сказав він.
Більше заповідників, менше отрути
Учора на колегії найтихішого та найнепомітнішого міністерства України — Міністерства природи його голова Павло Ігнатенко зробив кілька важливих заяв. По-перше, міністр пообіцяв незабаром обнародувати стратегію управління відходами. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, ця програма передбачає протягом 30 років ліквідацію старих полігонів по утилізації відходів і створення в кожній області нових полігонів, які будуть працювати за європейськими технологіями. П. Ігнатенко підкреслив, що «питання переробки та сортування відходів повністю треба віддати у сферу бізнесу». З його слів, обласним і районним адміністраціям повинні бути виділені земельні ділянки, і розробляється окрема програма про виділення на цi заходи дешевих кредитів. Відповідаючи на питання про те, коли в Україну перестануть ввозити відходи з інших держав, П. Ігнатенко сказав, що зараз підкомісія, якою керує перший віце-прем’єр Анатолій Кінах, розробляє чіткий план заходів щодо знищення цих відходів. Він нагадав, що ввезення відходів до України заборонене, і кожний керівник області повинен піклуватися про те, щоб у його регіон ніякі відходи не ввозилися. «Нам не треба бути смітником Європи», — підкреслив міністр. Особливу увагу Павло Ігнатенко звернув на знищення отрутохімікатів, які у великій кількості знаходяться на території України. Він підкреслив, що за три роки отрутохімікати необхідно знищити «до останнього кілограма», а також провести повну інвентаризацію цих речовин, що складуються по Україні. Окрім того Мінприроди підготувало наказ про обмеження полювання. З його слів, ведеться щотижневий моніторинг, і він точно може сказати, що «розстрілів або з автоматів, або з вертольотів — такого не буде». Павло Ігнатенко пообіцяв, що через п’ять років заповідники займатимуть понад 10% території України. «Ми плануємо презентувати до кінця року п’ять нових заповідників, а зараз йдеться про створення 11-ти заповідників національного значення», — сказав міністр. Він також відзначив, що в кожного заповідника повинен бути свій проект розвитку на 10 років, щоб кожна людина бачила, як буде розвиватися дана територія, і які кошти буде в неї вкладено.
«Динамо» купили законно
Голосіївський районний суд Києва підтвердив законність купівлі акцій футбольного клубу «Динамо» (Київ) Ігорем Суркісом і Валентином Згурським. Як повідомили агентству Інтерфакс-Україна вчора у прес-службі футбольного клубу, таке рішення Голосіївський суд виніс у четвер, 21 липня. «Голосіївський районний суд Києва по позову І. Суркіса і В. Згурського до «ТОВ Регістр» і Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку ухвалив рішення, згідно з яким підтверджується законність придбання акцій ЗАТ «ФК «Динамо» (Київ) І. Суркісом і В. Згурським», — повідомив представник прес-служби футбольного клубу. Нагадаємо, що судові розгляди навколо київського «Динамо» почалися понад три місяці тому. Зокрема, під сумнів поставлене відчуження акцій групою офшорних компаній на користь І. Суркiса і В. Згурського, ігноруючи підтверджену оферту акціонера — компанії Pacific. Із березня 100% акцій ФК «Динамо» (Київ) перебувають під арештом.
Князь Володимир повертається до Києва
В Україну повертаються мощі святого рівноапостольного князя київського Володимира. Як передає Інтерфакс-Україна з посиланням на керуючого справами Української православної церкви, в підпорядкуванні Московського патріархату архієпископа Митрофана, частина мощей князя, які було подаровано Петром Могилою Успенському соборові Кремля, прибудуть в Україну найближчої неділі. Днями глава УПЦ (МП) Володимир відвідає Ростов-на-Дону й повернеться з однією з частин святих мощей, урочисту зустріч яких біля воріт Києво-Печерської лаври заплановано на неділю о 18.00. Мощі рівноапостольного князя було знайдено 1635 року митрополитом київським Петром Могилою при розкопках Десятинної церкви. Вони перебували в мармуровому саркофазі з написом, що засвідчує їхню приналежність великому князеві Володимиру. П. Могила вилучив голову князя та частину інших мощей і спочатку направив їх до церкви Спаса на Берестові, а за рік мощі було урочисто перенесено до Успенського собору Києво-Печерської лаври, де вони до 1939 року зберігалися в срібному ковчезі в ніші праворуч від іконостасу. Іншу частину мощей П. Могила передав до Святоуспенського собору Московського Кремля. Незадовго до Другої світової війни відомий скульптор-антрополог Михайло Герасимов відвіз мощі з Києва до Ленінграда з метою відтворення історичного вигляду князя Володимира, однак під час війни і блокади Ленінграда святі мощі безслідно зникли. На сьогоднішній день науковий колектив національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника спільно з УПЦ (МП) протягом багатьох років проводить поки що безуспішні пошуки цієї святині.
