Проти екс-мера порушено кримінальну справу
Прокуратура Одеської області порушила кримінальну справу стосовно колишнього одеського міського голови Руслана Боделана, повідомляє Інтерфакс-Україна. Екс-мера підозрюють у співучасті в здійсненні злочину, передбаченого статтею 364 ч.2 КК України (зловживання владою або службовим становищем). Йому інкримінується участь у завданні збитків міському бюджету в сумі понад 600 тис. грн. «Йдеться про те, що одне з приватних підприємств міста — ТОВ «Біла акація» — отримало за заниженими орендними ставками рекламну площу в різних районах міста. Також у цій справі проходить і структурний підрозділ міськвиконкому — бюро зовнішньої естетики міста», — повідомив керівник прес-служби прокуратури Микола Муляр. У цей час Р. Боделан перебуває на стаціонарному лікуванні в одній із лікарень Одеси. Саме цим пояснюється і його неявка в Держслужбу з боротьби з економічними злочинами УМВС в Одеській області, куди його запрошували минулого тижня для пояснень за фактами, на основі яких порушена кримінальна справа. Нагадаємо читачам, що 4 квітня Приморський суд Одеси визнав недійсними вибори міського голови в 2002 році, на яких переміг Р. Боделан, і зобов’язав зареєструвати одеським мером Едуарда Гурвиця.
Прокуратура шукає «мільйони Артека»
У Дніпропетровську після допиту в обласній прокуратурі затримали начальника Придніпровської залізниці Олександра Мамота. Його підозрюють у сприянні розкраданню державних коштів у особливо великих розмірах. Як повідомив на прес-конференції заступник начальника слідчого відділу прокуратури в Дніпропетровській області Сергій Устименко, передісторія кримінальної справи, за якою затриманий О. Мамот, почалася близько року тому, коли на засіданні Ради Асоціації підприємств «Українська залізниця» прийняли рішення про перерахування добровільної фінансової допомоги Добродійному фонду «Фонд реконструкції та розвитку «Артек». У вересні того самого року покійний міністр транспорту та зв’язку України Г. Кірпа своїм наказом зобов’язав начальників залізниць виконати згадані рішення Ради, згідно з якими Придніпровська залізниця мала перерахувати 50 млн. гривень. У подальші два місяці гроші перерахували на рахунок добродійного фонду в Одесі, але не 50, а 71 млн. 250 тис. гривень. На думку прокуратури, така турбота про знамениту дитячу здравницю була лише прикриттям. Оскільки кошти, які надійшли, незабаром перевели на рахунок інших фірм і після перетворення на готівку вони зникли в невідомому напрямі. Одна з версій, яку відпрацьовує слідство, — «завіяні» гроші пішли на фінансування передвиборної компанії кандидата на посаду президента України, тогочасного прем’єр-міністра В. Януковича, повідомляє Вадим РИЖКОВ, «День».
Фонд спростовує звинувачення
Закарпатський благодійний фонд «Відродження Закарпаття» спростовує негативну інформацію щодо своєї діяльності, яка була поширена у ЗМІ, а також відповідає на заяви співробітників правоохоронних органів про порушення кримінальної справи за фактом нібито зловживань і порушень, які допускались в ході отримання та розподілу благодійних внесків. Зокрема фонд стверджує, що «заяви правоохоронців про тиск чи, тим більше, «вимагання» коштів з боку керівництва фонду від фірм і підприємців не відповідають дійсності». «Фонд «Відродження Закарпаття» є неприбутковою, благодійною організацією, яка, згідно з чинним законодавством, для виконання статутних завдань має право звертатись за фінансовою, матеріальною чи іншою допомогою до підприємств, установ та організацій. Це звичайна, загальноприйнята практика і, як правило, ніяких взаємних претензій не виникає», — йдеться у заяві фонду, яку вчора було розповсюджено у ЗМІ. «Чинити «тиск» і «вимагання» можна тоді, коли, до прикладу, хтось із керівництва чи засновників фонду має пряме або через родичів відношення до якихось контролюючих і правоохоронних структур. Ніхто ж із засновників і керівництва фонду подібного відношення не має», — стверджує керівництво фонду. Також, на його «на тверде переконання», не було зловживань і порушень, про які заявляють правоохоронці. «Вся діяльність «Відродження Закарпаття» здійснювалась виключно на громадських засадах. У ньому не було штатного персоналу, ніхто не отримував заробітну плату чи іншу винагороду. Фонд не мав і не має ніякого майна, офісів чи автотранспорту, не проводив ніяких операцій з готівкою, а тим більше — з бюджетними коштами, не реалізовував жодного комерційного проекту», — говориться в заяві. Фонд також наполягає на прозорості використання ним коштів: «згідно зi статутом, фонд здійснював реалізацію проектів у галузі культури, спорту, охорони здоров’я, соціального захисту». І наводить конкретні приклади фінансової допомоги, наданої за роки діяльності. «Таким чином, — на думку керівників організації, — об’єктивних підстав для посиленої зацікавленості до фонду з боку правоохоронних структур, а, тим більше, звинувачень у вчиненні незаконних дій, не існує. Разом з тим стає очевидною суто політична спрямованість претензій правоохоронців до діяльності фонду «Відродження Закарпаття», оскільки засновники фонду є членами СДПУ(О), а сам фонд, не порушуючи законодавства, співпрацював з друкованими виданнями та громадськими об’єднаннями, які на президентських виборах підтримували кандидатуру В.Ф.Януковича».
Всю вулицю — на карантин. Через борсука
До жительки Турбівського лісництва на Вінниччині білого дня у двір забіг борсук. Пенсіонерка, якій вже понад 70 років, вийшла на собачий гавкіт і спробувала відігнати борсука, як той зненацька вкусив її за ногу. Наразі повз двір возом проїжджали чоловіки, що кинулись на допомогу й закололи вилами агресивного хижака. Мертвого борсука завезли в сусіднє село і здерли з нього шкуру, а голову й тушу закопали. Але вже наступного дня борсука довелось викопати і спалити. Звір виявився хворим на сказ. Виявилось це так. Донька, що приїхала наступного дня до покусаної матері, стривожилась її напухлою ногою і зателефонувала у райветлікарню. Там-то й порадили відкопати тварину, щоб відправити на експертизу до Вінниці. Підозри підтвердилися. Тому всім, хто контактував із борсуком, приписали курс щеплення від сказу. Хотіли постріляти й собак, які «гризлись» із хворим борсуком, але господиня не дозволила, тож обмежились вакцинацією. Щодо її двору та вулиці в Приборівці, де закопали звіра, районна влада ввела карантин. Лісничий Турбівського лісництва Віталій Круподер розповів, що борсуки в його господарстві трапляються вкрай рідко, через що й занесені до Червоної книги, повідомляє Мирослава СОКОЛОВА, «День».
