Катастрофа Ту-154: родичі загиблих оголосять тендер на незалежне розслідування
Родичі пасажирів літака Ту-154, збитого ракетою під час навчань українських сил ППО 2001 року, можуть оголосити тендер на проведення незалежного розслідування катастрофи. Про це повідомив агентству Інтерфакс-Сибір новосибірський адвокат родичів загиблих пасажирів Сергій Арасланов. «Можливо, ми звернемося до міжнародних детективних агентств, практика подібних розслідувань є. Необхідно також, щоб незалежна організація мала можливості для проведення розслідування на території України», — зазначив адвокат. За його словами, родичі не задоволені тим, як проводиться розслідування кримінальної справи за фактом авіакатастрофи, що була у судовому провадженні Генпрокуратури України, оскільки досі не встановлені причини події і нікому не пред’явлені обвинувачення. Питання про незалежне розслідування вирішуватиметься після того, як родичі загиблих отримають компенсації від уряду України, частина яких, можливо, піде на фінансування нового слідства, зазначив С. Арасланов. «Зараз постанова уряду РФ про порядок отримання Росією коштів, що перераховуються Україною як компенсації родичам загиблих відповідно до міждержавної угоди, ще не готова. Очікується, що проект постанови буде готовий до кінця листопада», — сказав адвокат. У разі прийняття постанови буде відкрито спеціальний банківський рахунок, кошти на який надійдуть після того, як російська сторона повідомить Україну про виконання всіх процедур. Відповідно до договору, українська сторона виплачує російськiй для подальшого розподілу серед припустимих одержувачів одноразову «суму врегулювання» в розмірі $7,809 млн. На момент підписання угоди потерпілими були визнані 213 людей, зокрема 101 громадянин Ізраїлю і 112 російських громадян. Як повідомлялося, пасажирський лайнер Ту-154, що слідував рейсом Тель-Авів — Новосибірськ, був збитий 4 жовтня 2001 року над акваторією Чорного моря українською ракетою, запущеною під час навчань сил ВПС і ППО України. На борту повітряного лайнера перебували 66 пасажирів і 12 членів екіпажу. Усі вони загинули.
Університет удосконалив закон про спадщину
Iз листопада 2004 року парламентом України були внесені зміни до статті 1241 Цивільного кодексу України. Проект закону був внесений на розгляд народним депутатом України від Хмельницької області Віталієм Олуйком, який водночас був одним iз його авторів. Цей законопроект безпосередньо спрямований на вдосконалення вже існуючих норм цивільного законодавства та усунення його недоліків. Він став продуктом спільної праці науково-дослідного відділу з питань нормопроектної роботи Хмельницького університету управління та права (завідувач — кандидат юридичних наук Сергій Волкотруб) та Подільської лабораторії Науково-дослідного інституту приватного права та підприємництва Академії правових наук України (завідувач — кандидат юридичних наук, доцент Юрій Білоусов). У Статті 1241 Цивільного кодексу України вміщене правило обов’язкової частки у спадщині — норми, яка захищає інтереси окремих категорій соціально незахищених осіб. Прийнятий закон, який носить найменування «Про обов’язкову частку у спадщині малолітніх осіб», спрямований на захист інтересів осіб, які не досягли 14-ти років. Відтепер вони матимуть гарантовану частку майна своїх батьків після їхньої смерті, і при будь-якому посвідченні заповіту нотаріус буде зобов’язаний роз’яснити заповідачу таку норму цивільного закону. Крім цього законопроекту, на розгляді у Верховній Раді перебувають ще три важливі законопроекти, які стосуються удосконалення чинного цивільного законодавства та вже отримали схвальну оцінку в юридичних колах України.
Журналісти пропонують визначити правила редакційної політики
13 журналістів програми «Вісті» на Першому національному телеканалі запропонували першому віце-президенту НТКУ Миколі Канішевському та директору об’єднання «Новини» Артему Петренку ухвалити угоду про редакційну політику. Одночасно журналісти в односторонньому порядку зобов’язалися дотримуватися угоди. Вони сподіваються, що підписання дасть змогу уникнути конфліктів навколо редакційної політики, повідомляють «Українські новини». Угода передбачає повноту, точність і збалансованість новин, а також обмежує можливості тиску на журналістів або керівництво компанії. Зокрема, відповідно до угоди, виключно шеф-редактор, випусковий редактор і кореспонденти відбирають теми та формують сюжети. Угода також вимагає, щоб усі сюжети, що виходять в ефір, були підписані журналістами, а зміни в сюжеті були б неможливі без згоди журналіста. Журналісти сподіваються, що керівництво УТ-1, чергова зустріч із яким запланована на вечір середи, підтримає їх ініціативу, що дозволить уникнути конфліктів навколо редакційної політики.
Сьогодні у Хмельницькому — день «Дня»
Сьогодні у Хмельницькому відбудуться дві акції газети «День» за участю її головного редактора Лариси Івшиної.
О 13-й годині у приміщенні Університету управління та права — читацька конференція за книгою «Війни і мир», третьої з «Бібліотеки «Дня». В обговоренні візьмуть участь викладачі та студенти вищих навчальних закладів — Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту, інституту МАУП, Національного університету, а також краєзнавці, представники громадськості.
О 17-й годині в Обласному художньому музеї відбудеться урочисте відкриття фотовиставки «День–2004», сформованої з кращих робіт, що надійшли на VI міжнародний фотоконкурс. На цей захід запрошено представників творчих спілок, інтелігенції, місцевих фотохудожників і фоторепортерів. Буде оголошено традиційний «Конкурс глядацьких симпатій». До речі, це вже друга фотовиставка «Дня» у Хмельницькому обласному художньому музеї — у червні 2002-го тут експонувалася фотовиставка «День нового тисячоліття». «Тоді ця акція газети «День» викликала великий інтерес шанувальників фотомистецтва, запам’яталася місту. Тому ми із задоволенням запросили газету «День» із своєю новою фотовиставкою», — говорить директор Хмельницького обласного художнього музею Людмила Задорожна. Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».
