Президентські ордени — до 110-річчя футболу в Україні
Леонід Кучма нагородив президента футбольного клубу «Динамо» Київ Ігоря Суркіса орденом «За заслуги» другого ступеня з нагоди 110-річчя футболу в Україні. Крім того, такий самий орден отримали президент ФК «Шахтар» Рінат Ахметов, відомі у минулому футболісти Андрій Біба та Михайло Коман. Нагороди у вівторок у Львівському театрі опери роздавав президент Федерації футболу Григорій Суркіс. Почесними грамотами Президента, Кабінету Міністрів, подяками Кабінету Міністрів нагороджені такі відомі в українському футболі люди, як Валерій Поркуян, Олексій Михайличенко, Володимир Мунтян, Стефан Решко, Леонід Буряк, Василь Турянчик, Анатолій Заяєв, Олег Протасов, Віктор Прокопенко, Валерій Авдиш, Володимир Трошкін, Геннадій Литовченко, а також бронзові призери останньої континентальної першості з пляжного футболу. Як зазначив у своїй промові Григорій Суркіс, iз кожним роком розвиток українського футболу стає все динамічнішим, повідомляє «Українська правда» з посиланням на західну інформаційну корпорацію. Це, за словами президента ФФУ, уже засвідчують і результати виступів українських команд. Серед успіхів українських футболістів — золоті нагороди на останніх Паралімпійських іграх, бронзові нагороди з пляжного футболу, неодноразові перемоги на чемпіонатах світу та Європи з футзалу, перемога на студентському чемпіонаті світу з футзалу. В цьому році, повідомив Григорій Суркіс, Федерація футболу виділить 800 тисяч м’ячів у школи, побудовано близько 400 майданчиків для гри в міні-футбол.
Загинув головний редактор журналу «Кордон»
У ніч на середу загинув головний редактор журналу «Кордон» Державної прикордонної служби України Олександр Сумко. Про це агентству Інтерфакс-Україна повідомив керівник відділу із зв’язків із ЗМІ Держприкордонслужби Анатолій Самарченко. За словами А. Самарченка, О. Сумко впав із балкона власної квартири на шостому поверсі. Зараз ведеться слідство. Прокуратура порушила кримінальну справу за фактом смерті. Розглядається кілька версій, серед яких переважає нещасний випадок. Держприкордонслужба не розголошує деталі події, зокрема, не вказує адресу, за якою проживав О. Сумко, щоб уникнути зайвого ажіотажу.
На останньому місці — право на гідність
Лише 20 відсотків iз 450-ти опитаних неповнолітніх житомирян вважають себе достатньо поінформованими стосовно прав дітей, ще 44 відсотки заявили, що небагато знають про це. Найбільше діти знають про своє право на освіту — 75 відсотків опитаних згадали саме про нього, а найменше про право на власну гідність — його вказали 2,5 відсотка дітей, які відповіли на запитання спеціальної анкети. Згадане дослідження проводила Житомирська обласна професійна асоціація практикуючих психологів і психотерапевтів, яку очолює Валерій Брандес. Його результати були оприлюднені в ході громадських слухань щодо проблем дотримання прав дітей на Житомирщині, які пройшли цього тижня, керівником опитування, викладачем кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка Олександром Гуковим. Власне психологи, педагоги, працівники органів влади, керівники громадських організацій, які брали участь у слуханнях, сходились на думці, що крім того, що діти повинні знати свої права, вони повинні вміти відстоювати їх. У цьому контексті, зазначалось на слуханнях, відчуття дітьми цінності поваги до власної гідності є однією з головних умов захисту інших прав.
На слуханнях вирішено в рамках проекту «Вчителі за права дітей», що реалізується за підтримки ІСАР «Єднання», провести у листопаді конференцію зі створення громадської ради вчителів, яка займатиметься цією проблематикою, повідомляє Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День».
Здоров’я призовників залишає бажати кращого
У Міністерстві оборони України констатують, що якісні характеристики молодих людей, які призиваються на військову службу цієї осені, не поліпшуються, насамперед, через стан здоров’я призовників. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на прес-службу українського військового відомства. «Перші результати медичних обстежень тільки підтверджують прогнози, що кардинального поліпшення якісної характеристики молодого поповнення, яке направлятиметься на комплектування військових частин, не передбачається. Насамперед це пов’язано з низьким станом здоров’я призовників», — йдеться у повідомленні. Зокрема, за результатами медогляду понад 900 юнаків із Чернігівської області майже 600 призовникам уже надано відстрочку від призову у зв’язку зі станом здоров’я, за сімейними обставинами та навчанням, ще близько 50 юнаків визнано повністю непридатними до військової служби. За словами начальника медичного відділення Чернігівського обласного військкомату, голови обласної медичної комісії Петра Горланова, діагноз лікарів із районних комісій підтверджується майже у 80% випадків. Як повідомлялося, призов громадян України на строкову військову службу розпочався 1 жовтня й триватиме до 30 листопада. Відправка призовників у військові формування України розпочнеться 1 листопада. Цієї осені на строкову службу призиватиметься 28 тис. 816 осіб, iз них до лав Збройних сил — 19 тис. 441 юнаків, у Внутрішні війська МВС — 5 тис. 500, до Державної прикордонної служби — 3,5 тис. й у Службу безпеки України — 375 осіб. Навесні цього року на строкову військову службу призвано 35 тис. 810 юнаків, із них до лав Збройних сил — 26 тис.
Ювілей професіоналів
Десятиріччя днями відзначив один iз провідних українських наукових закладів — Інститут соціальної та політичної психології (ІСПП) Академії педагогічних наук України. На відміну від багатьох інших наукових установ, ІСПП відомий не лише солідним теоретичним доробком. Дослідження громадської думки та висновки фахівців Інституту щодо природи суспільно-політичних процесів сьогодення добре відомі широкому загалу. За словами директора інституту, члена-кореспондента Академії правових наук Миколи Слюсаревського, створення в 1994 році Науково-практичного центру політичної психології, який згодом і перетворився на ІСПП, було зумовлено суто практичними потребами, пов’язаними з процесами державотворення. Серед питань, вивченням яких у перші роки довелося займатися закладу, були закономірності переходу від тоталітарного до демократичного суспільства. За роки роботи, повідомив М.Слюсаревський, співробітниками iнституту було видано 27 монографій, 23 підручники та навчальні посібники, 26 збірників наукових праць. Однак якісний вимір роботи ІСПП, вважає його директор, пов’язаний насамперед iз тим, що в iнституті функціонують відомі наукові школи. Це, зокрема, наукові школи психології вчинку, психології пропаганди, психології переконувальної комунікації чи експериментальної риторики, соцієтальної психіки, психології життєвої кризи, особистісного зростання тощо.
Охочих привітати колектив-ювіляр виявилося чимало: актова зала столичного Будинку вчених була заповнена вщерть. Висловити шану закладові та особисто його директорові прийшли представники Адміністрації Президента України, Верховної Ради, Міністерства освіти, інших владних установ, громадських організацій, а також, звісна річ, колеги — представники десятків науково-дослідних та навчальних закладів. Хоч вік інституту ще майже дитячий, професіоналізм його науковців вже глибоко дорослий — приблизно так можна сформулювати лейтмотив більшості виступів, які прозвучали з трибуни. «День», який постійно співпрацює з ІСПП, теж приєднується до цих висновків і всіх найкращих побажань. Iнформацiю пiдготував Володимир СОНЮК, «День».
