Міліція заплатить за інформацію
У принципі, з неофіційних джерел відомо, що правоохоронні органи практикують оплату тим громадянам, які надають інформацію про переміщення, дії, місцеперебування тощо колишніх злочинців і тих, хто міг скоїти той чи інший злочин. Причому існують, так би мовити, як «штатні» платні інформатори, так і люди, які повідомляють за гроші ті чи інші свої спостереження епізодично. Однак уперше на пам’яті автора пропозиція про співпрацю з надання міліції певних відомостей (за винагороду і за умов конфіденційності), які б допомогли в попередженні та розкритті правопорушень, надійшла житомирським журналістам як представникам певного професійного прошарку. Причому оприлюднена названа пропозиція була вчора в офіційному порядку на брифінгу, проведеному начальником Управління МВСУ в Житомирській області полковником міліції Анатолієм Грабарем. Сам полковник, відповідаючи на запитання «акул пера» із зазначеного приводу, сказав, що не вбачає в цьому нічого незвичайного, тим більше, що подібна практика, за його словами, існує в деяких європейських країнах, зокрема Голландії. Проте коли «День» поцікавився «прейскурантом» на таку інформацію, А.Грабар зауважив тільки, що винагорода за суттєві данні буде теж суттєвою. Моралізувати з цього приводу, як гадає автор, навряд чи варто — між «стукачеством» і наданням необхідної інформації міліції, особливо задля попередження або розкриття серйозних злочинів, все ж існує відчутна різниця. І принцип матеріальної винагороди такої інформації не буде виходити за межі етичних норм, принаймні сучасних, вважає Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День».
Влада слухає й відповідає
Цього тижня в Хмельницькому на прямій лінії «Запитай у влади» був заступник губернатора Іван Гладуняк. Телефон дзеленчав безперервно. Зверталися з усіх кінців краю. «З Красилівського району турбують. Кажемо про розбиту дорогу від Антонін до села Кучманівка. Такі баюри та вибоїни, що ні пройти, ні проїхати». Далі — теща слюсаря-сантехніка ЖЕКу в Кам’янці-Подільському: «Зять зарплату додому не приносить. Говорить, що вже давно нікому не видають. Робіть щось». Із села Вільхівці Чемеровецького району: «Землю віддав, орендної плати не дають». Два звернення з Хмельницького на одну й ту ж тему: з вулиці Зарічанської на проспект Миру, де поліклініка, тролейбуси не ходять. Хтось вигодував бичка, здав заготівельникові та належну державну дотацію за високу вагову кондицію тварини не одержав. Хтось із села здавав молоко, розрахунку за свій продукт уже рік чекає. Чиясь дочка закінчила коледж на «відмінно», та золоту медаль їй не видали, бо ще не викарбували. Десь у під’їзді будинку немає світла...
«Спілкування з громадянами по телефону практикується давно, — прокоментував акцiю для «Дня» голова облдержадміністрації Віктор Лундишев. — Однак рішення про щотижневі прямі телефонні лінії «Запитай у влади» — недавнє. І правильне. Люди знають: саме в цей день, у цей час, за цим номером їх вислухають і почують. Проблеми, які вимагають глибокого вивчення, часу, беремо на контроль і розв’язуємо. Левова частка порушених у ході телефонного зв’язку питань — у компетенції місцевих органів влади. Іноді доводиться й указувати керівникам районів, обласних управлінь на необхідність чуйного ставлення до людей, їхніх запитів. Щоб громадськість знала: влада на місцях є, працює, доступна для всіх, відкрита й дбайлива». Iнформацiю пiдготував Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».
У Харкові хліб пектимуть уже з… резервного борошна
Ще зовсім недавно керівники різних рангів стверджували, що цінових сплесків на хлібному ринку Харківщини не буде принаймні до весни. Зараз же ця думка піддається сумнівам: харківські пекарі перебувають в очікуванні кризи. Як стверджує голова правління обласної асоціації хлібовиробників Василь Масалітін, насамперед можуть постраждати заводи, які не закупили зерно або борошно в кінці минулого року. Причина в тому, що Казахстан прийняв не законодавчі, але дуже жорсткі обмеження на вивезення свого зерна з країни, а Росія ввела квоту — 25 євро на тонні — з січня цього року.
Уникнути підвищення цін на хліб намагалися за рахунок створення стабілізаційного фонду. За словами заступника голови облдержадміністрації Олександра Кривцова, стабілізаційний фонд дійсно створили, але цього запасу, на жаль, не вистачає на всі потреби регіону. Зараз місцеві власті вирішили в новий спосіб притримати ціни на хліб — домовилися про поставку на Харківщину хліба з «засіків Батьківщини». Борошно з Держрезерву дешевше ринкового відсотків на 20—30, отже якщо змішувати резервне борошно з дорожчим, яке надходитиме від закупівель, припустимо, з Казахстану, то середня ціна в області буде трохи нижчою.
Керівництво хлібокомбінатів підтримує обласне начальство в сподіванні на поставки з Держрезерву, збирається триматися до останнього й не підвищувати ціну на продукцію. Але у Василя Масалітіна менш оптимістичні прогнози щодо обстановки, що склалася. Він передбачає, що підприємства, які не мають свого запасу борошна, можуть опинитися у важкому становищі й утримати ціни навряд чи вдасться. Проте підвищення цін обласна влада не планувала, як сказав Олександр Кривцов. І якщо вже хтось з виробників хлібобулочної продукції не зможе протриматися, то на його місце завжди знайдуться охочі, повiдомляє Марина ГОЛІНА, Харків.
