Черкасам — 725 років!
Якось мер Черкас Сергій Одарич зізнався «Дню», що хоче, аби брендом міста стала полуниця. Тож ось уже кілька років поспіль проводиться фестиваль «Полуниця — насолода смаку». Цьогоріч черкащан потішили довжелезним полуничним желе (40 метрів!). Усі охочі вишикувалися у чергу, щоб поласувати смаколиком. А ресторани та заклади громадського харчування приготували різноманітні ласощі з полуниці та демонстрували їх членам журі, змагаючись, чия страва смачніша. Тим часом, у Долині троянд відбувся фестиваль квітів. Черкаські флористи презентували феєричні квіткові композиції. Та найбільше потішили ландшафтні фірми. На Пагорбі Слави з квітів та пофарбованої щепи створили герб міста — зображення козака й коня. А в Дитячому парку визначили переможців третього міського конкурсу дерев’яних скульптур «Древляндія». Митці зі всієї України витесували десятьох героїв казки «Котигорошко». Перемогу здобули черкащани Микола Теліженко та Юрко Олійник зі скульптурою «Батько Котигорошка». Вікторія КОБИЛЯЦЬКА, Черкаси.
Музей історії Києва представив альбом з унікальними фото столиці
Наприкінці минулого тижня в Українському домі Музей історії Києва та його старший науковий співробітник Дмитро Малаков презентували киянам фотоальбом «У Києві 50-х». Книга вийшла друком у столичному видавництві «Варто». Двісті вісімдесят восьмисторінкове видання — це збірка унікальних фотографій, які знайомлять читачів з міським життям Києва 60-річної давнини. Чимало світлин зібрано з архівів, приватних колекцій та родинних альбомів киян. Їх публікують уперше. Фотоілюстрації доповнено етюдами та побутовими замальовками цього ж періоду видатного художника Георгія Малакова, які теж є, так би мовити, ексклюзивом. Кілька тижнів тому на шпальтах «Дня», у матеріалі «Про Київ 1950-х років» (№85-86 від 20 травня 2011), автор видання Дмитро Малаков детально розповів про представлений Музеєм історії Києва фотоальбом та й загалом про дух української столиці в ті роки. Як стверджує історик, саме тоді Київ відчув на собі переломні зміни — і не лише в архітектурному сенсі. Стереотипи тоталітарного режиму поволі змінював дух свободи, молодості та гуманізму. Кияни того часу особливо пишалися своєю історією, мальовничим розташуванням міста, його будівлями, пам’ятками, зеленими шатами та красенем Дніпром. А дізнатися більше про те, як виглядав Київ та його мешканці півстоліття тому, можна, взявши до рук це унікальне та ретельно підготоване видання, повідомляє прес-служба Українського дому.
«Музика Чайковського та Україна»
Наприкінці минулого тижня було оголошено переможницю конкурсу «Музика Чайковського та Україна». Робота п’ятнадцятирічної Юлії Шило, яка навчається в Київській дитячій художній школі № 10, відтепер стане офіційною емблемою IX Міжнародного музичного конкурсу пам’яті Чайковського, що відбудеться в містечку Кам’янка Черкаської області восени цього року. Друге і третє місця в конкурсі посіли відповідно Еммануїл Мисько й Марта Довганич. «День» уже писав про те, що в лютому Мистецька фундація «Наше» та галерея «Гамма»оголосили Загальноміський конкурс серед дитячих художніх студій міста Києва на розробку емблеми музичного конкурсу. Організатори повідомляють, що у фінал увійшли 20 робіт, які наприкінці квітня були виставлені в галереї «Гамма». Переможців конкурсу обирало журі, до складу якого увійшли, зокрема, художник Володимир Слепченко, скульптор Олег Пінчук, художниця, дизайнер, засновниця Мистецької фундації «НашеФешн» Зінаїда Ліхачова, арт-директор галереї «Гамма» Ольга Власова, генеральний секретар Національного комітету України Міжнародної музичної ради ЮНЕСКО Леся Олійник.
Кривий Ріг вдихне на повні груди
Дніпропетровський губернатор Олександр Вілкул представив програму екологічного оздоровлення Криворізького залізорудного басейну. Це наймасштабніша з подібних програм в Україні. Вона розрахована до 2022 року, а її фінансування має скласти 11 млрд. гривень. Це уп’ятеро перевищує суму коштів, які виділялися на природоохоронні заходи в одному з найбільших промислових регіонів країни за минуле десятиліття. В рамках програми реконструюють об’єкти водного господарства Кривого Рогу й побудують нові. Планується впровадження сучасних технологій очищення питної води, щоб вона відповідала європейським стандартам. Крім того, буде очищено русла річок та інших водоймищ, які немало постраждали від промислових підприємств і побутових стоків. Фахівцями передбачено реконструкцію і збільшення потужності Центральної, Північної та Інгулецької станцій аерації, які забезпечують очищення стічних вод. У програмі передбачається зменшення обсягів розміщення промислових відходів на 15% щорічно. Згідно з програмою, має бути рекультивовано 116 гектарів землі, пошкодженої під час видобування корисних копалин, і утилізовано всі токсичні відходи. Заплановано також масштабне озеленення Кривого Рогу. Частина робіт, передбачених програмою, вже здійснюється. Наприклад, проведено модернізацію очисних споруд на Карачуновському водосховищі й очищено русло річки Саксагань. У дитячих садках і школах Кривого Рогу встановлено системи доочистки питної води. Місто придбало 12 сміттєприбиральних машин. У програмі екологічного оздоровлення Кривбасу активну участь візьмуть не лише бюджетні організації, а й великі промислові підприємства регіону. За допомогою очисних споруд вони мають скоротити шкідливі викиди в довкілля не менше, ніж на третину. Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ.
