Атака грипу відміняється
За даними Міністерства охорони здоров’я, незважаючи на зростання кількості простудних захворювань в Україні, цього року великої епідемії грипу не буде. «Кількість простудних захворювань зростає, й цьому сприяють кліматичні умови, але разом із тим, порогового рівня ще не досягнуто, і є прогнози, що те, що прогнозується в США, Україну зможе обійти», — заявив учора заступник міністра охорони здоров’я Володимир Загородній. Як передає Інтерфакс-Україна, він також повідомив, що регіони сьогодні закуповують вакцину проти грипу. Кабінет Міністрів поточного року передбачив для закупівлі противогрипозної вакцини 10 млн. грн., зокрема для дитячих інтернатів, дитячих будинків, інтернатів для старих і психічно хворих. Крім того, заступник міністра зауважив, що процес вакцинації з кожним роком розширюється, а «кількість громадян, які роблять вакцинації перед епідемією, з кожним роком зростає».
У активі української армії — 25 медалей
Збірна команда Збройних сил України завоювала 7 золотих, 14 срібних і 4 бронзовi медалi на III Всесвітніх іграх серед військовослужбовців, які вiдбулися в італійському місті Катанія. Українські військові спортсмени успішно виступили у шести видах змагань — плаванні, легкій атлетиці, боксі, фехтуванні, сучасному п’ятиборстві, парусному спорті — й посіли п’яте командне місце, завоювавши 25 нагород, повідомляє прес-служба Міноборони. Основними суперниками української збірної були команди Росії, Китаю, Італії та Південної Кореї. Вони зайняли, відповідно, перше—четверте місця. Загалом у змаганнях з14 видів спорту взяли участь 3624 спортсмени з 89 країн світу. Оцінюючи результати виступу збірної команди ЗСУ, голова спортивного комітету Міноборони Олександр Величко відзначив, що основні лідери сьогоднішнього українського військового спорту залучені до підготовки до Олімпійських ігор за окремими планами, і взяти участь у Всесвітніх іграх не змогли. Однак, незважаючи на це, виступ збірної можна вважати вдалим і результативним, сказав він. Наступні, IV Всесвітні ігри серед військовослужбовців заплановано провести у 2007 році у Делі (Індія).
Обговоримо вiдносини
Завтра, 18 грудня, в Москві відбудуться українсько-російські консультації з євроінтеграційної проблематики, в ході яких сторони обміняються думками з питання подальшого розвитку вiдносин України та Росії з розширеним Європейським Союзом у контексті реалізації концепції «Розширена Європа — сусідство». У ході консультацій також планується обговорити шляхи поглиблення співпраці з ЄС в торговельно- економічній галузі та в сфері безпеки, з посиланням на прес-службу МЗС України повідомляє Інтерфакс-Україна. Українську делегацію на переговорах очолить перший заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олександр Чалий, російську — заступник міністра закордонних справ Володимир Чижов.
Дорога остарбайтерки: 60 років по тому
Сповненою нових вражень повернулася днями з Берліна у своє Закупне Чемеровецького району на Хмельниччині 76-рiчна Євгенія Попова. Друга поїздка в комфортабельному вагоні відбулася 60 рокiв по тому, як її вивезли на каторжні роботи до Німеччини. На заводі «Осрам» у Берліні Євгенія Леонтіївна знайшла верстат, за яким їй довелося важко працювати від 1943 до 1945 року. Розповіла про передісторію подорожі «по місцях підневільної праці». Аби домогтися компенсації, остарбайтерка свого часу звернулася до німецької організації «Контракти». Активісти таки відгукнулися на її просьбу — знайшли в архівах необхідні документи. Невдовзі Євгенія Попова одержала належні їй гроші. А у вересні 2003 р. на її адресу листоноша принесла чемне запрошення — поїхати до Німеччини як туристка. Після деяких роздумів літня жінка прийняла це запрошення. Отже, у складі групи з сімох остарбайтерів України вирушила тією ж дорогою, якою у 1943 р. її везли у вагоні для худоби туди, звідки, як їй тоді здавалося, вороття додому не буде. Подорожуючи Німеччиною, туристка звернула увагу на той факт, як там підростаючому поколінню щодня дають уроки історії. До цього храму знань веде трояндова алея, де кожен кущ обв’язано стрічкою кольору остарбайтерського одягу. Учні, йдучи до школи, не обминають знак, встановлений на пам’ять про загиблих і живих остарбайтерів, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».
Листоношею бути небезпечно, а передплатником — невигідно
У Луганській області вдвiчi за останній час почастішали випадки нападу на листонош, що розносять пенсії та інші виплати. За словами директора Луганської дирекції «Укрпошти» Олени Федорової, особливо багато таких інцидентів відбувається відразу після виходу на свободу амністованих злочинців: «Наші листоноші не захищені, по суті, нічим. Газовий балончик і свисток — ось весь їхнiй арсенал засобів самооборони, і тим вони не встигають скористатися. Як тільки відбувається черговий акт помилування, наші листоноші знають — їхня робота стає ще небезпечнішою». Листоноші не застраховані на випадок нападу і завдання їм фізичних ушкоджень, оскільки, за словами Олени Федорової, Укрпошта не має у своєму розпорядженні таких коштів. Середня ж заробітна плата на підприємствах Укрпошти становить 315 гривень, що на 100 гривень менше середньообласної. Іншою серйозною проблемою, що ускладнює роботу пошти, є масові крадіжки кореспонденції з поштових скриньок, велика кількість яких не має замків. Сiм тисяч квартир у нових будинках взагалі не мають поштових скриньок через відсутнiсть в Укрпошти коштів на їх установку. Всього на ремонт несправних секцій і обладнання нових квартир поштовими скриньками необхідно близько 16 мільйонів гривень. Багато сімей у містах області не передплачують газети і журнали саме через відсутність чи несправність скриньок, повідомляє Олена ПРИВЕН, Луганськ.
