Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / УКРАЇНА

18 листопада, 2003 - 00:00

Євросуд: проти України 1732 заяви

У Європейському суді з прав людини перебуває близько 8 тис. заяв, відповідачем за якими виступає Україна, і статистика суду свідчить про стійке збільшення числа таких заяв, повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на прес-службу Міністерства юстиції України. Вона наводить дані, які повідомив міністр юстиції України Олександр Лавринович. Згідно з ними, 2000 року (рік підписання Україною міжнародної Конвенції з захисту прав і основних свобод людини) до Європейського суду проти України було подано 1520 заяв, 2001 року — 2104, в 2002 — 2549. За 10 місяців 2003 року проти України до Європейського суду подано 1732 заяви. «Більшість цих заяв визнається Європейським судом неприйнятними для розгляду. Однак кількість заяв, які містять формальні ознаки для їх розгляду, збільшується», — зазначає О. Лаврінович. За його словами, якщо 2000 року Євросуд визнав за можливе для розгляду і надіслав українському урядові для надання зауважень 26 заяв, 2001 — 13, 2002 — 18, то за станом на листопад 2003 року надіслано 131 заяву. Серед основних категорій скарг, які було визнано Європейським судом як потенційно прийнятні для розгляду, міністр назвав заяви про неможливість виконання ухвал національних судів, а також щодо надмірної тривалості судочинства у справі, застосування до звинувачених незаконних методів ведення слідства і неефективне розслідування прокуратурою скарг на тортури, порушення прав при затриманні та взятті під варту і про порушення процесуальних прав українців. Як повідомлялося, наприкінці квітня цього року Європейський суд, розглянувши справи шести українських ув’язнених, зобов’язав Україну протягом трьох місяців виплатити 2 тис. євро кожному з шести українських в’язнів, засуджених до довічного ув’язнення, які звернулися до суду зі скаргами на погані умови утримання та порушення прав людини. Двом із них Україна зобов’язана виплатити понад це ще 1 тис. євро судових витрат кожному. Усього на той момент Європейським судом уже було винесено ухвали у 8 справах, з них у 7 — на користь позивачів проти України.

Недільна школа для ромів

Минулими вихідними в селі Великі Ком’яти Виноградівського району Закарпаття відкрито недільну школу для дітей ромської народності. «Ця подія стала реальністю за сприяння й фінансової допомоги міжнародного фонду «Відродження» та Виноградівської райдержадміністрації», — сказав заступник начальника управління освіти й науки Закарпатської облдержадміністрації Юрій Герцог. Для потреб школи виділено та реконструйовано приміщення, придбано навчальне приладдя, література. Щосуботи й щонеділі ромські діти вивчатимуть тут українську, ромську, англійську мови, історію та культуру ромського народу, повідомляє Василь ЗУБАЧ, Ужгород.

У соляних шахтах зазвучить симфонічна музика

Соляні шахти Артемівська в Донецькій області в перспективі можуть стати місцем проведення концерту симфонічного оркестру Луганської обласної філармонії. Ідею організації подібного проекту було висловлено в ході зустрічі представників посольства Австрії в Україні та губернатора Донецької області Анатолія Близнюка. Одним із учасників зустрічі був головний диригент симфонічного оркестру Луганської обласної філармонії, професор Курт Шмід. Донецький губернатор розповів гостям про унікальні акустичні властивості артемівських соляних копалень, а також про своє давнє бажання організувати під землею концерт симфонічної музики. Професор Шмід, який виявив найбільший інтерес до подібної ідеї, запропонував свою допомогу в її реалізації. У керівництві Луганської обласної філармонії цю інформацію підтвердили, додавши, що зараз у Києві ведуться двосторонні переговори за участю представників філармонії та посольства Австрії в Україні —. вирішуються організаційні питання і обговорюється час проведення передбачуваного концерту. Разом з тим, як відзначили у філармонії, остаточного рішення про проведення концерту симфонічної музики під земними склепіннями поки немає, повідомляє Олена ПРИВЕН, Луганськ.

Алчевський вундеркінд зустрівся з першою леді

Переможець 35-ї Міжнародної олімпіади з хімії серед школярів, випускник Алчевської СШ №1 Луганської області, а нині студент хімічного факультету МДУ Сергій Ковальов відвідав своє рідне місто Алчевськ і зустрівся з мером Миколою Кириченком. Під час зустрічі мер подарував Сергію лазерний принтер та сканер і пообіцяв встановити йому іменну стипендію, якщо обдарований земляк успішно здасть першу сесію. Крім того, Сергій узяв участь у зустрічі глави Національного фонду соціального захисту матерів та дітей «Україна — дітям» і першої леді України Людмили Кучми з призерами міжнародних шкільних олімпіад, на якій обговорювався вступ України до світового ринку знань, де переможцем стане учень, який володіє найсучаснішими базовими знаннями. Сьогодні Міністерство освіти та науки України взяло під контроль питання вступу випускників шкіл — призерів міжнародних та всеукраїнських учнівських олімпіад до вузів України. Під час вступної кампанії 2003 р. до вузів зараховано 34 учасники міжнародних олімпіад і 26 їх переможців, із яких 6 зараховано до вузів Росії. У тому числі і алчевський «Менделєєв» Сергій Ковальов, повідомляє Олена ПРИВЕН, Луганськ.

Один тиждень у кoнтекcтi вiкoвoї дpужби

Тиждень нацioнальних культуp poзпoчавcя 17 лиcтoпада й тpиватиме дo 23 лиcтoпада в Кipoвoгpадcькiй oблаcтi. Пpoгpама акцiї, затвеpджена гoлoвoю oблаcнoї деpжавнoї адмiнicтpацiї, пеpедбачає pяд культуpнo-пpocвiтницьких захoдiв: пpoведення виcтавoк, феcтивалiв нацменшин, кoнцеpтiв фoльклopних кoлективiв та твopчих зуcтpiчей. Пpедcтавники найшиpше пpедcтавлених на багатoнацioнальнiй Кipoвoгpадщинi етнociв (кpiм укpаїнцiв, це pociяни, пoляки, мoлдовани, євpеї, бoлгаpи) oхoче підтримали цю пропозицію. Цей тиждень для багатьoх нацioнальних гpoмад oблаcтi — лише нoвий iмпульc для poзвитку cвoїх культуp i мiжнацioнальних вiднocин, ocкiльки їхня дiяльнicть у цьoму напpямку не нocить хаpактеp акцiй, а є пoвcякденною poбoтою. Напpиклад, без живoї, як гoвopили кoлиcь, твopчocтi маc немoжливим булo б нoвociлля в нинiшньoму poцi укpаїнo-бoлгаpcькoгo музею Вiльшанcькoгo pайoну. Владi дoвелocя навiть пoзичати у мicцевих жителiв кoшти на пpидбання пpимiщення, не кажучи вже пpo напoвнення музею екcпoнатами — ентузiаcти знайшлиcя як у cелах pайoну, так i в Реcпублiцi Бoлгаpiя, повідомляє Віктор КPУПCЬКИЙ, Кipoвoгpад.

Газета: 
Рубрика: