ЄЕП: хто подасть у суд?
Народний депутат України, лідер Української республіканської партії «Собор» Анатолій Матвієнко (фракція БЮТ) збирається ініціювати збір підписів під поданням до Конституційного Суду з питання про конституційність угоди про Єдиний економічний простір. Про свої наміри повідомив сам А. Матвієнко на прес-конференції у четвер. Однак, як підкреслив депутат, він не може отримати офіційно завірену копію тексту угоди про створення ЄЕП, підписаного в Ялті. А без офіційно завіреної копії Конституційний Суд не прийме подання, тому розпочинати збір підписів не має сенсу. Мало того, за словами А. Матвієнка, він «по суті» не знає, що конкретно передбачається у рамках ЄЕП. «Я сьогодні отримав протокол Ялтинського самміту щодо ЄЕП з чіткими пунктами, що там було обговорено і які документи підписано, але стосовно ЄЕПу я не маю нічого», — запевнив журналістів глава УРП «Собор». Правда, є й інші трактування. До ратифікації Верховною Радою України Угоди про створення єдиного економічного простору «четвірки» СНД право звернутися до Конституційного Суду на предмет відповідності документа Основному закону країни мають тільки Президент або Кабінет Міністрів. Саме таке роз’яснення зробив раніше міністр юстиції України Олександр Лавринович. «Ні парламент, ні група депутатів такого права не мають», — уточнив головний юрист країни, додавши, що тільки після ратифікації документа парламентом не менше 45 народних депутатів мають право звертання до Конституційного Суду щодо встановлення законності ратифікації даного документа. Виходить, що Борис Тарасюк, Роман Зварич (обидва — фракція «Наша Україна») і Олег Зарубінський (НДП) виявилися праві: вже на початку вересня внесли проект постанови, в якій Кабінету Міністрів пропонується звернутися до Конституційного Суду для отримання висновку про відповідність Конституції України Угоди про формування ЄЕП взагалі й окремих його положень. Ці почини також були марні. Прем’єр розставив всі крапки над «і», заявивши, що уряд не передаватиме до Конституційного Суду для висновків угоду про формування ЄЕП. А позиція Президента з цього приводу залишається беззастережною: угода про формування ЄЕП не вимагає експертизи Конституційного Суду. На думку Леоніда Кучми, «немає підстав говорити про Конституційний Суд, хоч такі творці у нас знайдуться», повiдомляє Дмитро ЖИРЕНКО.
Без води, свiтла, газу
Енергопостачальна компанія Луганське енергетичне об’єднання збирається обмежити енергопостачання великих водопостачальних підприємств Луганської області — «Луганськводпром» і «Луганськводоканал» з 20 жовтня. Про це повідомила прес-секретар Луганського енергетичного об’єднання Ірина Коростельова. За її словами, перед початком опалювального сезону, коли рівень споживання електроенергії значно зростає, енергетики вимушені бити на сполох через борги, що накопичились. На сьогодні заборгованість водопостачальників перед Луганським енергетичним об’єднанням вже перевищила 93 млн. гривень. З жовтня минулого року борг водопостачальних підприємств збільшився у 3,5 рази. Коростельова сказала, що непопулярні заходи пов’язані з тим, що низький рівень розрахунків цих підприємств за спожиту електроенергію ставить під загрозу безпечне енергопостачання регіону взагалі. Iнформацiю пiдготувала Олена ПРИВЕН, Луганськ.
Гроші є, як витратити — навчать
Про реалізацію в регіоні молодіжної політики йшлося під час зустрічі в Сумському прес-клубі, зініційованої Сумським обласним комітетом молодіжних організацій (СОКМО). Однією з основних проблем у цій галузі представники СОКМО називали недостатність фінансування молодіжних програм і проектів. На такі потреби, зазначалося, в області виділяється менш ніж 1% загального обсягу місцевих бюджетів. До того ж протягом останніх років і цей задекларований бюджет не виконувався. Є також потреба у відпрацюванні самого механізму виділення коштів молодіжним організаціям, що має проводитись на конкурсній основі. У той же час, за словами начальника управління у справах сім’ї та молоді Сумської облдержадміністрації Лариси Тихенко, нинішнього року для вирішення молодіжних питань управлінням використано близько 40 тисяч гривень. Це вдвічі більше, ніж минулого року. Однак проблема, на думку Лариси Тихенко, полягає в тому, що місцеві молодіжні організації занадто слабкі для того, аби реалізувати кошти, які потенційно можуть отримати. Тому управління планує провести відповідне навчання для молодіжних лідерів. «Я повторюю, що нині ми не маємо проблем iз коштами, — зазначила Лариса Тихенко, — і готові фінансувати молодіжні проекти». Iнформацiю пiдготувала Алла АКІМЕНКО, Суми.
