Флот виконає 200 бойових вправ
У Військово-морських силах України під керівництвом головнокомандувача українських ВМС контр-адмірала Ігоря Князя почався збір- похід з’єднань, кораблів, частин і підрозділів забезпечення. До збору-походу, метою якого є, зокрема, удосконалення морської, польової та повітряної виучки, залучено 30 кораблів, суден і частин, 4 літаки Військово-повітряних сил України. Як повідомили агенції Інтерфакс-Україна в прес-центрі українського флоту, на першому етапі задіяні сили відпрацьовують питання базової підготовки: планування бойових дій, допуску кораблів до виходу в море і до виконання бойових вправ і подібне. Під час другого етапу відбудеться розгортання сил, відпрацьовуватиметься, зокрема, питання оборони кораблів на незахищеному рейді. У ході активної фази збору-походу в море виконуватимуться завдання за призначенням. Загалом, як планується, українські військові моряки виконають понад 200 бойових вправ, у тому числі понад 100 ракетно-артилерійських. За інформацією начальника відділу головних фахівців — головного фахівця бойового застосування ракетно-артилерійської зброї управління бойової підготовки Головного командування ВМС Вадима Махна, очікується, що під час саме цього збору-походу буде виконано тисячну ракетно-артилерійську стрільбу на українському флоті за останні 5 років.
Інвестори не цікавляться високотехнологічними проектами у Києві
Практично половину всіх іноземних інвестицій, які приходять в економіку Києва, вкладають у торгівлю і громадське харчування, при цьому інвестори майже не вкладають кошти у великі високотехнологічні проекти. Про це заявив заступник голови Київської міськадміністрації, начальник Головного управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Михайло Поживанов, інформує Інтерфакс-Україна. Він повідомив, що за перше півріччя у Києві зареєстровано іноземні інвестиції у розмірі $103,8 млн., що на 46,8% більше, ніж за аналогічний період 2002 року. «Попри всі зусилля мерії основний обсяг іноземних інвестицій продовжує надходити у сферу торгівлі та харчування — 47,3%, у сферу фінансів, кредиту і страхування — 17,4%», — повідомив М. Поживанов. «Переважна більшість іноземних компаній здійснюють невеликі проекти у сферах із високою швидкістю обігу капіталу. Таким чином, вони фактично тільки загострюють конкуренцію між місцевими інвесторами, і водночас без капіталу залишаються масштабніші проекти, за які не беруться ні вітчизняні, ні зарубіжні інвестори», — додав він. Поживанов повідомив, що за підсумками першого півріччя 2003 року на одного жителя Києва припадає близько $750 інвестицій, що у 5—10 разів більше, ніж у середньому по Україні. Одночасно на тлі сусідніх держав масштаби інвестиційної діяльності в українській столиці «виглядають скромно», що, зі слів М. Поживанова, пов’язане з низкою проблем, які стримують здійснення проектів. Так, у загальноміських програмах, прийнятих у 1997 роцi, а потім у 2001 році, не було досить чітко визначено пріоритетні напрями залучення іноземних інвестицій.
Каска на сороці — символ шахтарського міста
Талісманом міста Краснодон на Луганщині стала «сорока в касці». Про це повідомила начальник відділу культури виконкому міської ради Наталія Клянчина. Талісман було вибрано на конкурсній основі під час карнавального ходу підприємств Краснодона, який відбувся під час святкування Дня міста. Переможцем конкурсу на кращий талісман став Краснодонський м’ясокомбінат. Вибрана «сорока в касці» стане логотипом ювілейного для міста 2004 року, оскільки в наступному році Краснодону виповниться 90 років. Сороку було вибрано за основу тому, що раніше Краснодон називався Хутір Сорокино. Каска на сороці символізує шахтарське місто. На касці зображено герб міста у вигляді щита, вгорі прямокутний і закруглений донизу з пам’ятником «Молодої гвардії». Герб передає спрямованість міста, а саме його трудову діяльність, героїко-патріотичні та культурні традиції. У конкурсі взяли участь 23 делегації підприємств. Загальна чисельність учасників конкурсу склала близько 1 тис. чоловік. Олена ПРИВЕН, Луганськ.
До бібліотеки — за Інтернетом
Завтра в Харківській бібліотеці ім. В. Г. Короленка відкриється свій iнтернет-центр. За словами бібліотечного керівництва, це дозволить отримати доступ майже до 80 мільйонів серверів (а за оцінками експертів їх саме стільки у Всесвітній павутині). Тепер кожен відвідувач зможе годину безкоштовно попрацювати в Інтернеті. За цей час можна буде познайомитися з каталогами бібліотек США, Європи, почитати свіжі новини, отримати інформацію з будь-якої галузі науки, культури та спорту. Для тих, хто поки що не вміє користуватися Iнтернетом, тут планується зорганізувати групове навчання. Нинішній проект здійснений завдяки гранту від уряду США. Протягом двох останніх років за фінансової допомоги США майже в 70 тимістах України відкрилися центри вільного доступу до Інтернету, повідомляє Микола СУХОМЛИН, Харків.
Туман в очі
Варто лише почути чарівні слова «у порівнянні з відповідним періодом минулого року», як відразу насторожуєшся, адже свідчать вони переважно не про досягнуті успіхи, а служать своєрідним прикриттям недоліків у роботі. Саме так виглядала ситуація зi звітом про роботу підприємств Рівного, розглянута на останньому засіданні міськвиконкому, члени якого недовго втішалися статистичними даними про зрослий на 5,5 відсотка обсяг виготовленої у місті продукції. Адже незабаром було повідомлено, що ці втішні цифри приховують зменшення обсягів виробництва товарів непродовольчої групи, передусім, лічильників газу, будівельної цегли та тканин. Більше того, з’ясувалося, що порівняно з минулим роком кількість працюючих підприємств в обласному центрі скоротилася з 73 до 66. Щоправда, з економічної карти обласного центру зникли якраз ті підприємства, які суттєво на рівень виробництва не впливали. Бо 92,4 відсотка обсягів промислового виробництва Рівного припадають усього на 12 підприємств, лідером серед яких є ВАТ «Рівнеазот», де виготовляється 42,1 відсотка усього, що виготовляється в Рівному. Однак і вони нині переживають економічну кризу, а це, в першу чергу, б’є по робітниках. Наприклад, заборгованість по зарплаті станом на перше вересня становить по місту 9,2 млн. гривень. Сергій СТЕПАНИШИН, Рівне.
У Лізі чемпіонів — у «формі успіху»
У нинішньому сезоні Ліги чемпіонів УЄФА футболісти київського «Динамо» виступатимуть у формі зразка 1961 року, коли кияни вперше стали чемпіонами СРСР. Як повідомили агенцію Інтерфакс-Україна в прес-службі столичного клубу, характерна риса форми — велика діагональна лінія на футболці. На своєму полі кияни виступатимуть, скоріше за все, в білій формі, а на виїзді — в залежності від кольору костюмів господарів. Дизайн форми втілив технічний спонсор чемпіона України — компанія «Адідас». Як повідомили в прес-службі компанії, спочатку було розроблено декілька варіантів форми, з яких вибрали один. При цьому з ініціативою використати дизайн 1961 року вийшли саме представники «Динамо».
