Між Україною та Молдовою позначено державний кордон
Вчора в міжнародному автомобільному пункті пропуску «Мамалига» Чернівецької області було підписане Положення про демаркацію державного кордону між Україною та Республікою Молдова, i відкрито перший прикордонний знак iз державними гербами. Досі лінії кордону між Україною та Молдовою не було визначено. В 2000 році розпочала свою роботу Спільна українсько-молдовська демаркаційна комісія. За цей час вона провела шiсть спільних засідань, було проведено кропітку роботу, адже за десятиліття в прикордонних регіонах переплелись економічні, культурні та родинні зв’язки, тож розподіл потребував надзвичайно зваженого підходу та детального аналізу ситуації. Під час підписання Положення в пункті «Мамалига» перебували делегація України на чолі з заступником Державного секретаря Міністерства закордонних справ України О. Моциком та делегація Молдови, яку очолив заступник міністра закордонних справ Республіки Молдова В. Слоновскі, котрі взяли участь у протокольних заходах та перерізанні стрічок, повідомляє Наталія ЖИТАРЮК, Чернівці.
З усіх послуг найзапитанішi — ритуальні
Справляють враження деякі дані, оприлюднені вчора Хмельницьким обласним управлінням статистики: «За січень-листопад 2002 року у краї народилося 11,1 тисячі дітей, померло 20,8 тисячі громадян». Це означає, що з карти області зникли три великих села. Тенденції сумні: до відповідного періоду 2001 року народжуваність зменшилася на 0,6 відсотка, смертність збільшилася на 0,3 відсотка. Хоча число споживачів зменшується, обсяги послуг зростають. «За 2002 рік дохід від реалізації послуг населенню склав 171,4 мільйона гривень. Це майже половина від загального доходу і на 13 відсотків більше, ніж у 2001 році», — продовжують статистики. На жаль, статистики не говорять про «посильну» участь скромних служителів похоронних бюро у збільшенні загальних обсягів послуг. Одначе в умовах «усезростаючого попиту» ці служителі складають захмарні ціни за свою скорботну роботу. Це викликало справедливе обурення живих, яким доводилося споряджати в останню путь своїх родичів і близьких. Найактивніші, вгамовуючи біль непоправних втрат, звернулися в різні високі інстанції, аби хтось вгамував апетити трудівників ритуальної сфери. Як заявили для «Дня» у прес-службі облдержадміністрації, «губернатор Віктор Лундишев пішов назустріч побажанням трудящих». Підписав розпорядження, яким зобов’язав суб’єкти підприємницької діяльності, що надають ритуальні послуги, незалежно від форм власності, складати такі ціни, щоб рівень рентабельності не перевищував 15 відсотків. Це той рівень, що, як заявляють авторитетні економісти, дозволяє вести розширене відтворення виробництва. Розпорядження вже вступило в законну силу і, за прогнозами, не зашкодить у задоволенні всезростаючого попиту. Одначе місцеві спостерігачі, осмислюючи зміст документа, вважають, що суб’єкти підприємницької діяльності, виконуючи розпорядження, ціни не зменшать: заженуть виручку в «тінь», повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».
У міськраді «плакала гітара»
Початок року Росії в Україні влада Дніпропетровська відзначила нетрадиційно — вечором пам’яті на честь 65-річчя від дня народження відомого російського співака й актора Володимира Висоцького. Його пісні у виконанні 12-ти дніпропетровських бардів звучали у сесійній залі міськради, де зібралися працівники міськвиконкому, депутати і 200 школярів разом iз учителями. З підмостків залу, де, звичайно, засідає президія, у пам’ять про легендарного співака звучали не тільки авторські пісні, але й вірші українських поетів. Однак найбільший успіх дістався заступнику начальника управління культури міськвиконкому Михайлу Хоменку, який особисто виконав під гітару шість відомих «хітів» В. Висоцького. Як виявилося, скромний держслужбовець уже протягом багатьох років має «одну, але палку пристрасть». Він колекціонує записи В. Висоцького і, за його словами, напам’ять знає 1200 пісень. «Був час, — розповідає М. Хоменко, — коли я навіть говорив фразами з пісень В. Висоцького. Вони настільки лаконічні й образні, що краще і сказати просто не можна». Виконувати пісні В. Висоцького нинішній заступник управління культури почав ще в юності. Однак співав він їх до останнього часу тільки у вузькому колі своїх знайомих і колег по міськвиконкому. Проте нещодавно М. Хоменко виступив iз піснями свого кумира по міському телебаченню. За його словами, як реліквію він береже камертон, який купив у Москві, за збігом обставин, у день смерті В. Висоцького. За цим камертоном заступник начальника управління завжди настроює гітару, яка, як йому здається, і звучить після того якось по-особливому. Iнформацiю пiдготував Вадим РИЖКОВ, «День».
Кам’янець-Подільський реформує медицину
29 січня прийняла перших пацієнтів амбулаторія сімейної медицини у Старому місті, мікрорайоні Кам’янця-Подільського на Хмельниччині. Як повідомив для «Дня» головний менеджер управління охорони здоров’я Ігор Земськов, невдовзі такі ж заклади будуть ще у сімох мікрорайонах міста: «Почалося реформування лікувально-профілактичної справи». Якби, мовляв, усе було, як досі, то вже у червні цього року служителі Гіппократа залишилися б без зарплатні. Виникла гостра потреба у раціональному використанні бюджетних грошей, передбачених на охорону здоров’я. Ігор Земськов порівнює витрати: на візит лікаря до хворого — 2 гривні, на один день перебування хворого у стаціонарному відділенні — 30 гривень. Звісно ж, є різниця. Отож почалася підготовка лікарів сімейної медицини на курсах. Система сімейної медицини фінансується за окремою програмою. Стаціонарне ж лікування — лише у крайніх випадках. При цьому передбачається централізація: «Якщо досі у кожному з трьох стаціонарних медзакладів була своя кухня, то тепер — одна на всі три медзаклади». Ігор Земськов заявляє, що ця реорганізація є першим кроком у переході до страхової медицини, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».
Патріархальні стереотипи живуть
Більше половини населення України вважають, що соціальний статус чоловіка в українському суспільстві вищий за відповідний статус жінки. Про це свідчать результати опитування, проведеного Українським інститутом соціальних досліджень у рамках проекту «Формування гендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень». Таку думку висловили 56% респондентів, а 66% опитаних не вважають проблеми гендерної рівності актуальними. Як повідомила заступник директора УІСД Ольга Балакірєва на презентації результатів соцопитування, причиною такої суперечності є переважання в українському суспільстві «патріархальних стереотипів», згідно з якими чоловік є «годувальником» — більш соціально значущою фігурою, а жінка — «матір’ю», значущість якої в основному обмежується рамками сім’ї. Так, 61% жінок і 51% чоловіків вважають, що за соціальним статусом чоловік стоїть вище за жінку. Разом із тим, 72% чоловіків і 61% жінок вважають, що наявні проблеми «не слід поділяти на жіночі і чоловічі». Однією з проблем, актуальною як для чоловіків, так і для жінок виявилося порушення прав людини. Найчастіше серед таких порушень було відзначено: відмову в наданні медичної допомоги (14% жінок та 12% чоловіків), відмову у зустрічі з посадовими особами (по 10%), примусову роботу в неробочий час, вихідні дні (10% та 13%), відмову в можливості отримання соціальних виплат (11% і 7%), а також примушення
